Заступник Міністра соціальної політики України Наталія Федорович приїхала відвідати дітей на базу відпочинку на під’їзді до Славського. Разом з нею приїхала і представниця Фонду народонаселення ООН в Україні Нузхат Есан.

Львів’янка Наталія Федорович щохвилини нагадує комусь із дітей одягнути капелюха, бо «будете мати сонячний удар».

«Понабирали москалів, не росіян, а саме москалів. Не знають, що таке дитина», – тихо каже вона нам, роблячи зауваження вихователькам, які приїхали з луганською малечею. Жіночки ж зі щасливим виразом обличчя відказують, що діти щойно отримали шапочки, і ще не встигли їх одягти. 

Багато луганчан Карпати побачили вперше. Але малі кажуть, що тут їм дуже сподобалось: гарні краєвиди, чисте повітря, смачна кухня. І, судячи з того, як вони гасають у футбол, стрибають на скакалці і бавляться м’ячем, бандерівців точно не бояться.

Неля Андріївна, одна з луганських вихователів, що супроводжують дітей, розповідає: «Мама спочатку сказала: «Ти гарно подумала?». А я їй: «Я ж доросла людина, можу сама приймати рішення. Взяла дитину і поїхала».

А ще зізнається, що знайомі лякали, мовляв це все-таки західна Україна, і нас, східняків, приймуть, як ворогів. «Але ми приїхали і побачили зовсім інше. Нас прийняли з обіймами, на будь-яке прохання відгукуються, завжди посміхаються».

У відповідь усміхаються і «східняки». Але психологів, за інструкцією, до них все одно викликали. Фахівці кажуть: «Вони того не показують, але видно, що шоковані тим, що відбувається там і що відбувається тут. По очах видно, що вони трохи стривожені. Але вони швидко адаптовуються, бо до хорошого швидше звикаєш, ніж до поганого».

Наталія Федорович розповідає: дітей везли у супроводі бійців батальйону «Айдар»: «Ви навіть не можете собі уявити, як я переживала, поки вони не перетнули межу Харківської області». Відправила до батьків місцевого працівника Мінсоцполітики з Донецька, вони йому казали: «Боже, куда мы отправляем детей!», а він їм: «Не переживайте, там, де вони їдуть, бандерівців не буде».

«З тих містечок, де ідуть бойові дії, спочатку взялись вивозити дітей з установ, що підпорядковуються Міністерству охорони здоров'я, Міносвіти та Мінсоцполітики», – каже Наталія Федорович.

А 6-го липня діти, батьки яких загинули або постраждали свого часу на Майдані, поїдуть відпочивати у Гданьск. Оплачуватимуть подорож та проживання поляки. Наступні поїздки будуть для дітей з Криму, Донецької та Луганської областей.

Представниця Фонду народонаселення ООН в Україні, який і профінансував дитячий відпочинок, Нузхат Есан розповідає: «Зараз важко допомагати Україні, адже ваш уряд не визнав необхідності у гуманітарній допомозі. Фонд не може давати поради, бо наші представники далеко і можуть тільки збоку спостерігати за ситуацією. Влада має сама прийняти рішення, і тільки тоді ми зможемо надавати допомогу».

Наостанок Неля Андріївна каже: «Може, в когось треба пробачення попросити, і жити мирно. Щоб і у нас було більше таких добрих людей, як тут, які вивчають українську мову, традиції, усну народну творчість, і виховують дітей у такому  національному дусі, справжніх патріотів України».

Діти з Луганська пробудуть у Карпатах до 13 липня. За цей час вони встигнуть побувати і в Мукачевому, і у Львові, і на скелях Тустані, та у інших рекреаційних зонах. І, спостерігаючи як вони бавляться, чомусь наостанок подумалось, що додому вони повернуться зовсім з іншими почуттями, ніж виїжджали.

Юлія Сівакова, «Вголос»