Гостем „Університетських діалогів” після знаменитого Кшиштофа Зануссі буде широковідомий у вузьких колах шведський професор з іспанським ПІБ Хосе Луїс Рамірес. 2 квітня 2007 року о 15:00 в Дзеркальній залі Університету він прочитає лекцію „Риторика як основа громадянства та освіти”.

Як і завжди або не як завжди, гостя представлятиме ректор ЛНУ імені Івана Франка професор Іван Вакарчук. Перед лекцією в Задзеркаллі, 28-30 березня Хосе Луїс Рамірес проведе три лекції-семінари у Центрі магістерських програм (Саксаганського 1/100).

Детальніше, про невідомого широким колам іспанського вікінга з "риторичним сьогоденням" розповідає Євген Гулевич, науковий співробітник Центру гуманітарних досліджень, перекладач Хосе Луїса Раміреса.

Після Зануссі, якого, в принципі, багато хто знає, буде Рамірес, якого знає лише обмежене коло людей. Чому саме він? Хто він? І чим цікавий?

В нас є проект „Університетські діалоги”, який ми відновили після тривалого часу. Перед нами одразу постала проблема, кого ж запрошувати. Проблема розв’язалася тим чином, що ми запрошуємо тих людей, яких можемо запросити і які є цікавими.

Кшиштоф Зануссі – це можливість, яка зреалізувалась за підтримки Польського інституту, який надає нам часткове фінансування. Тож у співпраці з цією інституцією ми запрошуємо польських гостей. У нас вже були Оля Гнатюк, Міхал Павел Марковський, Кшиштоф Зануссі. Крім всього іншого, ми можемо їх легко знайти.

Щодо Раміреса, то цей контакт є наслідком праці над книгою „Іронія”. Ми шукали перекладні твори мудрих людей, тексти, які були б не тільки англомовні. Оскільки, я знаю іспанську, то знайшов есей Раміреса про іронію і потім у нас зав’язалась співпраця на перекладацькому ґрунті.

А оскільки з листування ще стало зрозуміло, що він людина непроста і надзвичайно цікава, то ми вирішили запросити його на семінари і на університетський діалог, тобто на відкриту публічну лекцію. Семінари організовує Центр магістерських програм з культурології та соціології. Їх буде три і призначені вони насамперед для докторантів і магістрантів Центру, хоча двері відкриті для всіх. А публічна лекція – це інший проект – Центру гуманітарних досліджень. Ці два центри між собою споріднені і функціонують при університеті.

Чим і для кого може бути цікавий Рамірес?

Для студентів, науковців та тих, хто задумується над методом, способом своєї роботи. Він надзвичайно плідний до ідей, пов’язаних з методом, з мисленням і мовою, з дієвою філософією, яку ще називає філософією дії, і, ясно, з риторикою, яка є для нього основним засобом людського пізнання, вираження і спілкування.

Тобто це не та політична риторика, яка викликає в нас кислу посмішку, а риторика як щось невіддільне від нас самих. Шведська наука, тим паче шведсько-іспанська – новий простір, невідомий в Україні. Але і тут, як у шведській філософії, так і в іспанській, як розумію, він став достатньо великим новатором з часу, коли виемігрував з Іспанії.

Наскільки я знаю, він вже був у Львові?

Він людина ґрунтовна, тому вирішив спочатку з’ясувати, з чим буде мати до діла в Україні. Тому приїхав сюди спочатку за власний кошт, з дружиною. Вони були тут тиждень, і ми їм показали, що змогли. Це був переважно Львів, але ми також виїздили в Почаївську Лавру. Я гадаю, ми показали йому якнайрізноманітніші прояви галицької України.

Йому тут сподобалось?

Ми нові для нього люди, як і він для нас. Можливо, показником може служити те, що він запропонував нам нав’язати чимало контактів – з іспанськими науковими журналами, з конкретними людьми і проектами в Швеції, Іспанії і Каталонії. І йому надзвичайно подобається той міждисциплінарний підхід, який ми запроваджуємо в Центрі магістерських та докторантських програм.

Ти познайомився з ним через нет. А потім вже зустрівся з ним тут. Як він тобі як людина?

Насамперед я познайомився з ним через його твори. Я прочитав „Іронію” та ті твори, які зміг знайти в інтернеті іспанською, хоча більшість своїх праць він написав шведською і зараз активно працює переважно зі шведською, за винятком тих конференцій чи захистів, коли їде до Іспанії чи інших країн.

Він дуже такий говіркий сам по собі (може спілкуватися до того ж на купі мов: на німецькій, французькій, трохи гірше на англійській, яку не дуже любить, ну, і звісно, читає класичними мовами). Варто зазначити, що він вміє робити вплив і на читача, і на слухача. Досліджує риторику і ,відповідно, він дуже добре розуміється на ній і вміє її використовувати. Зараз редагує шведський переклад „Риторики” Арістотеля.

Тобто, "користь" від Раміреса я бачу у тому, що він може заповнити нас якимись новими, жвавими і дуже дієвими ідеями, дуже доступно поданими, якісно викладеними, чи в текстах, чи в живій мові. Він може підштовхнути тих науковців, які ще вагаються, або уточнити деякі позиції тим людям, які достатньо відкриті, щоб змінюватись або мислити не за рецептами чи приписаними методами, а самостійно, і сміливо використовувати власний досвід і власне розуміння світу.

А хто є запрошеним після Раміреса?

Після Раміреса в нас буде Дон Кальб, це відомий соціолог з Голландії.

Як ви на них виходите?

Є кілька варіантів. Центр магістерських та докторантських програм має можливість запрошувати гостьових професорів. Очевидно, їх запрошують не просто так, а в силу того, що вони можуть дати докторантам і магістрантам – консультувати чи читати семінари або лекції.

Це також наші контакти. Наш ректор Іван Вакарчук сказав цікаву фразу: „Достатньо шістьох людей, щоб можна було знайти будь-яку людину на планеті”. Тож це не так і важко. Нам до книжки „Іронія” писав Леонід Ушкалов, чудовий харківський літературознавець, то ми запросили його. Буде в нас восени. Також буде Дмитро Горбачов, відомий мистецтвознавець. Гарних і мудрих людей в нас багато.

Чи буде продовження серії „Соло триває. Нові голоси”?

Щороку ми запрошуємо якогось молодого перспективного науковця прочитати лекцію. І потім на основі його лекції або за темою, яку він подає, розвиваємо цілу книжку. Тобто, запрошуємо до книжки, до теми, до розмови інших науковців, готуємо додатковий матеріал, переклади, беремо інтерв’ю.

Однак вийшло лише три книжки, і тому справа тільки набуває форми, сподіваємося, що кожна нова книжка буде весь час якось цікаво змінюватись під нове наповнення. Ми вже почали готувати два нові видання. Одне на основі лекції Юрка Прохаська про галицьку літературу „Чи можлива історія галицької літератури?”. Однак ми дещо перекомбінували тему, і готуємо тепер книжку про методи писання історії літератури.

Друга книга – це з лекції, чи радше з аналітично-критичного виступу Андрія Портнова, який стосувався вищої освіти та її проблем. І, можливо, ми зосередимо ту книжку на питанні наукових шкіл в Україні. Що воно таке ці школи і в який спосіб вони можливі. Має бути цікаво.

ПееСна довідка:

Хосе Луїс Рамірес (José Luis Ramiréz ), доктор філософії.

Народився в Мадриді у 1935 році, вивчав філософію і гуманітарні науки Мадридському університеті Комплютенсе, а після еміграції до Німеччини – в університеті Марбурга.

Від 1963 року живе у Швеції, де в різні роки був бібліотекарем, членом міськради і керівником міського відділу культури.

Від 1984 року в Скандинавському інституті планування працював над темою „Філософія дії”, основаної на Аристотелевій Етиці, Політиці і Риториці (що у 1995 році вилилося в дисертацію про El Sentido Creator – „Творчий смисл” ), викладав у Вищій політехнічній школі Стокгольма, очолював кафедру в Інституті ландшафтної архітектури, а також викладав риторику як теорію пізнання і вираження в Стокгольмському університеті-коледжі.

Займається підготовкою шведського перекладу й видання „Риторики” Арістотеля. Започаткував проект дослідження семітських та арабських впливів в європейській культурі.

Численні праці Раміреса присвячені, головно, дослідженню того, як використовується і функціонує мова в суспільстві і в суспільних рішеннях, де традиційна риторика осмислюється в рамках сучасної проблематики. (інформація Центру гуманітарних досліджень).

фото: www.retorikportalen.se