“Біло-блакитна” команда пообіцяла зробити те, що не змогла зробити “помаранчева дружина” – об’єднати Схід і Захід держави. Але, як і все, що роблять “донецькі”, процес у них пішов своєрідним шляхом.

Історія об’єднання виглядає так. В минулому році, коли НАК “Нафтогаз України” очолив представник донецького клану п.Шелудченко, в заступники йому „надіслали” чи то прямо з Москви, чи то за посередництвом чи за настійливої рекомендації самого теперішнього міністра палива та енергетики Юрія Бойко, маловідомих у галузі, але „молодих та перспективних” Володимира Якубенка та Вадима Українського.

Зрештою, дотичність до ПЕКу цей тандем мав ще з часів згаданого періоду первісного накопичування капіталу про що докладно розповіло Інтернет-видання „Обком”. І про це ходять цілі легенди. У першій половині 90-х років минулого століття Якубенко та Український дуже вдало, як кажуть, використовуючи зв’язки з нафтовими, на той час, баронами, для власного інтересу “допомогали” прикарпатським нафтовикам чи то пак „біомасі”, які тоді масово ходили без роботи, працевлаштуватися на нафтовидобувних підприємствах Російської Федерації. Подейкують, що комісійні, які отримували добродії за свою „благочинність” були настільки солідними, що перші місяці рекрути працювали саме на них. Згодом, коли Юрій Бойко очолив “Нафтогаз”, Вадим Український працював керівником інформаційно-аналітичного управління НАКу. Володимир Якубенко ж налагоджував плідні контакти з донецькою командою.

Здобувши високі посади в “Нафтогазі” Якубенко і Український одразу розвинули бурхливу діяльність. Практично одночасно з їх призначенням на посаду керівників в „Нафтогазі”, в ЗМІ активно поширилася інформація про скупку вітчизняних облгазів структурами близькими до компанії “РосУкрЕнерго”. А робилося це за посередництвом близького на той час до „РосУкрЕнерго” брокера «Райффайзен Інвестментс», який вів переговори з компаніями “Контініум” (належить екс-нардепу Ігорю Єремєєву, і контролює «Львівгаз», «Волиньгаз», «Рівнегаз» і «Чернівцігаз») та «Газтек» (контролює «Житомиргаз», «Миколаївгаз», «Хмельницькгаз» і «Тисменицягаз»). Процес купівлі облгазів підтримав і дав своє „високе благословення” сам міністр Юрій Бойко. Щоправда, в «Райффайзен Інвестмент» від коментарів щодо комерційних процесів на українському енергоринку у минулому році утримувалися. А це створило грунт для гіпотез про те, товариші Бойко, Якубенко і Українській вкупі з росіянами втілюють, як написали колеги з „Обкому” задеклароване, але не зреалізоване “Газпромом” гасло: „Хто не з нами, той проти нас. Відключіть бандерам газ!”.

Задумавши зреалізувати нехитру схему отримання контролю над облгазами „Західної України”, „молоді та перспективні” товариші Юрія Бойка – Вадим Український та Володимир Якубенко подумали наперед і про відпочинок, а тому надумали прикупити собі пару-трійку санаторіїв в курортному куточку Прикарпаття – Трускавці.

Існує в Києві структура під назвою „Поліінвестгруп”. І належить цій структурі 99% акцій ЗАТ „Трускавецькурорт” (вісім санаторіїв, які входили в структуру Федерації профспілок України) і тут треба подякувати нашим профспілковим „босам”, які так чинно бережуть і зберігають санаторії, які будувалися мільйонами членів профспілок, а тепер осіли в кишені „молодих і перспективних”.

Але повернемось до наших баранів. Весною минулого року діяльністю „Поліінвестгруп” і інших подібних фірм, які скуповували профспілкові об’єкти зацікавилась СБУ. А от голова Конфедерації незалежних профспілок Михайло Волинець навіть заявив: „Ми підозрюємо, що пропало власності на $3,5 млрд”.

Не знаємо, „докопалась” СБУ до порушень чи ні, а ситуація виглядає доволі „прозоро”. Керує компанією „Поліінвестгруп” Павло Якубенко (в часи Щербицького – цей поважний товариш працював в Київському обкомі партії) – батько того самого „молодого і перспективного” Володимира Якубенка, який займає посаду тепер першого заступника голови „Нафтогазу України”. Серед засновників вказаної компанії, подейкують, є і Вадим Український.

Заволодіння профспілковим майном, яке належало мільйонам українських робітників було дуже простим. Як стверджував той же Михайло Волинець: „Спочатку „Поліінвестгруп” купила 49,8% акцій „Трускавецькурорту”. Потім, після додаткової емісії акцій, в результаті якої його статутний капітал збільшився в 2 рази, сконцентрувала в своїй власності повністю ЗАТ „Трускавецькуррот” і ніяких тендерів, і ніяких конкурсів”. Лев Грицак – мер Трускавця заявив, що таким чином наприкінці 2005 року майно профспілкове, загальнодержавне перейшло в руки приватної структури. Тобто відбулася приватизація у прихованій формі. Державне майно перетекло в приватні руки.

Як писав в той час щоденник „Дєло”, „за словами голови об’єднання правозахисників „Сила народу” Михайла Волинця, „Поліінвестгруп” пов’язують з іменем Юрія Бойка. Як стверджував Михайло Волинець, „Бойко хотів зняти мера Трускавця Лева Грицака, який виступав проти приватизації землі навколо трускавецького джерела мінеральної води „Нафтуся” і заважав, відповідно, встановити повну монополію в місті”.

За інформацією „Дєла”, компанія „Поліінвестгрупп” є засновником компанії „Політрейд”, яка займається буровими роботами і, в свою чергу, володіє компаніями „Укрнафтохім”, „Укрбудгруп”, „Укренергомонтаж”, „Новохімбуд” і „Українське інвестиційне товариство”.

Цікаво було б дізнатися, а чи не проводять дані компанії бурові роботи для „Укргазвидубування”, „Укрнафти” і інших підприємств НАК „Нафтогаз України”? Якщо так, то яким чином вони отримували підряд в НАК „Нафтогаз України”?

Між іншим Константин Бородін, прес-секретар Бойка на той час, а тепер керівник департаменту зв’язків з громадськістю НАК „Нафтогаз України” говорив „Дєлу”: „СЕРЕД ВЛАСНОСТІ ЮРІЯ БОЙКА НЕМАЄ НІЧОГО, КРІМ АВТОМОБІЛЯ ВАЗ І ДВОХКІМНАТНОЇ КВАРТИРИ”. Вельми цікаво, а хтось бачив Юрія Бойка за кермом автомобіля ВАЗ?

Та це ще не все. „Молоді та перспективні” товариші Юрія Бойка Трускавець приватизувати, прихватизхували, та ще й на Моршин замахнулись. Минулого року газета „Дєло” повідомляла, що більше 20 профспілкових санаторіїв, які входили до „Укрпрофздравниці” повинні перетворитися в акціонерні товариства. І як повідомило джерело в ФПУ – це дозволить продавати їх приватним інвесторам.

В рамках „реструктуризації” планувалося також створити цілісне підприємство „Моршинкурорт” (це мабуть, щоб „молоді і перспективні” могли одним махом купити все) на базі санаторіїв „Світанок”, „Дністер”, „Лаванда”, „Черемош”, „Перлина Прикарпаття” і „Пролісок”. Подібні плани і Михайло Волинець і Михайло Зінько пов’язували з інтересами певного інвестора, не виключено що того ж „Поліінвестгруп”. Правда, крик і ґвалт навколо майна профспілок і мораторій на його продаж зупинили приватизацію кращих курортів України та чи на довго?

Тут можна констатувати тільки одне і визнати рацію журналістів „Обкома”, що простою дурістю з боку пана Івченка було масажер в себе в „мерсі” тримати. Серйозні хлопці масаж приймають в більш комфортабельних умовах.