Skywatchers "The Skywatchers Handbook" (2010)

Skywatchers суперпереконливо продовжують традицію британського спліну і дають геометричну прогресію творчості Dead Can Dance та Деймона Албарна пост-блурного періоду.

Космічна меланхолія Skywatchers відкривається і розкривається усією красою своєї природи. Фолкова традиція самості вміло переплітається з психоделією загубленої самотності та відстороненістю сінті-поп естетики. Треки майстерно балансуються спадком Dead Can Dance та Албарна ("Do You Want To Go To Space Young Man?"). Десь тінню ще може пробігти Том Йорк, а в далекому моторіку синтетичної жесті "Serves Me Right" можна відшукати відгомін Стінга.

В згадках Dead Can Dance, Skywatchers часто крутяться навколо "The Carnival Is Over" ("Soul Baptist"), а в "The Curious Village" – ще й міксуються з Албарном в іствудній іпостасі.

Під фініш з’являється досвідчена крунерність, а клавесинність працює не тільки на ідеї Dead Can Dance, але й вальсує з іншим проектом АлбарнаThe Good, The Bad & The Queen. Від останніх на "Keep Watching The Sky" й розвіюється декаденсовий сплін, щоб лише ще раз підкреслити, якої душевної сили була стартова балада "Dead Flowers For Her".

1. Dead Flowers For Her
2. Soul Baptist
3. The Curious Village
4. Rhythm Of Ashes
5. Serves Me Right
6. The Lunar Tune
7. Do You Want To Go To Space Young Man?
8. Ever Felt The Sky?
9. Small Lights
10. Keep Watching The Sky

Iron & Wine "Kiss Each Other Clean" (2011)

Фолк-мен з Південної Кароліни Самуель Бім, він ж Iron & Wine вдосконалює саундову лінію свого диску "The Shepherds Dog" (2007), коли усі чекають чартової успішності альбому "Woman King" (2005), а можливо сподіваються великого спалаху дебютної тихості "Our Endless Numbered Days" (2004).

Американи тут  ще менше, тихість – не ключова у відкритій інтимності. У фаворі – різновекторність Джона Мартіна початку 70-х. Балади кочують від фолк-року до приджазованого психо-фолку. Мандрівна міфологія крутиться під ті ж 70-ті на беках ("Half Moon"). Фальцетна інтимність відкритого неба у відчуттях ліричного героя стремить до геніальної простоти ("Godless Brother In Love").

Де однозначності відкидаються – панує ф’южн (у джаз-фанковому варіанті і не тільки) ("Rabbit Will Run", "Big Burned Hand"). Тут також може з’явитись звуконаслідування такого мена, як Shuggie Otis у райдужності каліпсових мотивів ("Glad Man Singing"). Ну й на фініші вже традиційно дається закаблука у вигляді джемового ф’южину в атональностях останнього дня.

1. Walking Far From Home
2. Me And Lazarus
3. Tree By The River
4. Monkeys Uptown
5. Half Moon
6. Rabbit Will Run
7. Godless Brother In Love
8. Big Burned Hand
9. Glad Man Singing
10. Your Fake Name Is Good Enough For Me