Ходять чутки, що у Польщі зараз масово носять футболки з Вашим прізвищем? Ви справді такий популярний?
Ну, щодо футболок не знаю, не бачив... Просто зараз у Польщі є так звана молода література, представники якої, я чи Масловська є досить знаними серед людей. Мабуть ми популярні тому, що це нова література, така, яка відповідає сучасності.
Коли Ви починали писати чи тяжко Вам було, адже Ви були задіяним у зовсім іншій сфері життя? Як Вам вдалось „стати на ноги” у літературі?
Спочатку я видавав свої книги сам, за власні кошти. Першу книгу я написав, перексерив у ста екземплярах і розповсюдив, другу приблизно так само. Третю книгу поміг видати друг, у нього своє видавництво і вже після цього, стало легше видаватись, люди почали читати. Захопився писанням я досить давно, 8 років тому, коли у Польщі ще не було великого зацікавлення „молодою літературою”, але з часом стало легше.
У чому особливість вашої літератури?
Мене, як і все покоління сучасних літераторів від старших колег відрізняє перш за все схильність до експериментів і спосіб оперування мовою. Ми виховались на американському постмодернізмі, у наших творах надмірна динаміка фабули або ж цілковита її відсутність. Мій твір „ Zwal” став популярним бо містив у собі тематику, якої до того ніхто не наважувався висловити: антиконструктивістські та антикорпоративні ідеї. Твори Вітовського розкривали вперше відверто тему гомосексуалістів у Польщі. Молода література, у якій я творю створює щось нове, не боїться відвертості і критики.
Чи є популярними у Польщі різні види літературних фестивалів, зустрічей? Чи берете Ви у них участь?
Так, такі літературні читання є досить розповсюдженим явищем у Польщі, вони вже стали звичним елементом життя. Щодо заангажованості публіки у схожі проекти то це залежить від рівня популярності письменника. Я беру регулярно участь у зустрічах з читачами у бібліотеках, домах культури. На моїх читаннях зазвичай є достатньо людей, хоча не збирається такий натовп, як наприклад на Масловській, література якої є більш популярною завдяки своїй зрозумілості та розрахованості на широкий загал.
У Польщі різноманітні літературні заходи виглядають так само, як і у вас, проте у вас більший контакт письменника з аудиторією, відбувається дискусія, живе спілкування. У Польщі часто діє „ефект останньої парти”, кожен хоче тихенько відсидітися ззаду, як на уроці і скоренько втекти, хоча звісно трапляються випадки, коли задають запитання, проте рідко. Це мабуть пов’язано з менталітетом, у вас більша відкритість людей.
Ви часто організовуєте різноманітні хеппенінги та перформенси...
Так раніше я й справді часто проводив різні цікаві хепеннінги, коли ще сам видавав свої книги. Останнім часом роблю це трошки рідше. Я не люблю читати своїх творів, мені це не вдається і не подобається, тому я намагаюсь заповнити зустрічі з читачами музикою, слайдами, фільмами. Багато разів запрошував кабаре і на живо з ними виступав. Це завжди щось в стилі абсурдного гумору : божевільні перебирання, кастрація на живо. Історія, що найбільше нашуміла в засобах масової інформації – це бичування сосисками, я його зорганізував для жарту. А всюди писали і говорили, що це я бичую себе за гріхи польського суспільства.:-)
Скількома мовами перекладені ваші книги?
Мої твори перекладались тільки російською та угорською мовами, зараз з другом з Білорусії плануємо зробити білоруські переклади. На Заході немає поки жодного мого перекладу і не знаю чи буде, тому що тематика моїх творів переважно є суто польською, або ж пост соціальною і може бути зрозумілою ближнім країнам, минуле, яких було схоже до польського минулого. На Заході ж, мої твори можуть бути просто не цікавими для людей.
Ви жили довгий час у Новій Хуті, індустріальному районі новобудов і блоків, який дуже відрізняється по атмосфері від Кракова, чи тяжко Вам було вписатись в атмосферу Старого міста? Чи створили Ви вже якісь твори про нього, адже найбільше книг у Вас про життя Нової Хути?
Нова Хута суто соцреалістична місцинка, проте досить мила і рідна для мене. Довгий час я писав про буденне життя у її блоках. Коли переїхав жити у центр Старого міста, на початку відчував себе незатишно, писав твори про Краків, дивлячись на все очима новоприбулого чужинця. Тепер у мене є кілька книг про Краків. Я намагаюсь пояснити, описати його конфронтацію з Новою Хутою. А остання мій твір буде про краківську Богему, митців, які ходять по кнайпах, у пошуках еротичних пригод.
Хто з польських та світових письменників є для Вас авторитетом? Чи пишете Ви ще щось окрім прози і якими мовами?
Я люблю Дж. Керуака, Г. Міллера, останнім часом цікавлюсь російською літературою. Пишу тільки польською мовою і тільки прозу. Вважаю, щоб зараз писати вірші, треба бути хіба що геніальним поетом. Іноді працюю з римою, але не вважаю це поезією.