Після відшумілого Дня народження місто Лева знов готується зустрічати гостей. Правда, цього разу вже не так багато, але все ж заморських і неабияких! А вся річ у тім, що з 15 по 17 травня тут відбуватиметься весняний конгрес Німецької академії мови та поезії.

Подія, насправді, дуже визначна для іміджу України на тлі Європи та міжнародного культурного обміну. Львів відвідають близько 100 членів Академії. Це – німецькомовні письменники, науковці. В рамках конгресу відбудуться літературні читання видатних українських та німецьких авторів, симпозіум на факультеті іноземних мов ЛНУ ім. І. Франка, зустріч з учнями львівських шкіл з поглибленим вивченням німецької мови, а також вручення 5-и нагород від Академії. Два літературні вечори, які можна вважати найголовнішими подіями усього конгресу, проходитимуть у Львівській Філармонії.

І все було б навіть не так яскраво та важливо, якби у 2006 році, членом-кореспондентом цієї Академії не обрали самого Юрія Андруховича, який тепер працює над перекладами німецьких текстів наших гостей на українську мову. Та й як модератор проекту він буде почувати себе найбільш комфортно, бо знатиме достатньо багато абсолютно про кожного автора.

"Сам факт, що Німецька академія мови та письменства загорілася таким бажанням і майже одностайно проголосувала на своєму засіданні за приїзд до Львова, і проведення своєї весняної сесії тут, надихає. Це є своєрідний помах рукою, що нас дуже бажають і хочуть бачити в якомусь такому ефемерному, але все ж цілком реальному європейському культурному просторі. Бо ми як-не-як знаходимось під пильним спостереженням Заходу. Та й їхній вибір абсолютно вдалий, оскільки літературно-мистецьке життя Львова є надзвичайно насиченим, багатим та пікантним. Для нас це буде досвідом розширення культурних краєвидів", – зазначив пан Юрій на прес-конференції.

Ще однією дуже приємною ноткою конгресу стане вручення премії ім. Фрідріха Ґундольфа за поширення німецької культури за кордоном Юркові Прохаську, львівському есеїсту та перекладачу.

Вибір українських поетів на літературні вечори залежав від перекладів їхніх творів на німецьку, наскільки вони вдалі, відомі. Тож вибір впав на Наталку Білоцерківець, Сергія Жадана, який взагалі має свою постійну німецьку перекладачку, та Віктора Неборака як особу, яка виконає місію саме львівського поета.

Отже, можемо втішитись, що увагу країн Заходу привертає не лише столиця, й не лише корупція нашої держави, брехливі політики, демографічна криза та відсотки наркоманії, а й інтелектуально-культурні відносини.

фото: Юрко Мориквас