В чому причина цих конфліктів та які вони можуть мати наслідки, кореспондент «Вголосу» запитав у політичних експертів.

Віктор Небоженко, український політолог, соціолог, директор соціологічної служби «Український барометр»:

Основною причиною постійних конфліктів у владній команді є те, що президент Петро Порошенко взяв курс не на реформи, а на створення президентської республіки. А у сильній президентській республіці з точки зору політології, міністр МВС має бути другом президента. Авакова важко назвати другом президента: у них різні національності, вони представники різних політичних сил і фінансують їх також різні люди. Зараз  президенту повністю належить СБУ, Генпрокуратура, адже усім відомо, що Луценко – це людина Порошенка. Із силових структур залишилось тільки Міністерство внутрішніх справ , яке в сильній президентській республіці (до чого йде і Україна), має повністю підкорятися президенту . Чим це закінчиться, поки невідомо. У Авакова є потужний ресурс, щоб знищити навіть Петра Порошенка. Тому ставленик Порошенка Луценко, розпочавши справу проти Авакова, може цілком її програти. Взагалі у владній структурі є давній конфлікт між прибічниками Порошенка та ставлениками Яценюка. Так, президент зробив багато, щоб буквально вигнати Яценюка з посади прем’єр-міністра України, при цьому активно використовуючи «Народний фронт» для просування своїх рішень у Парламенті. А тому зараз, коли президент попрощався з Арсенієм Петровичем та поставив на пост прем’єр міністра свою людину – Володимира Гройсмана, взявся за іншу неугодну політичну фігуру – Авакова. І якщо він розправиться з Аваковим, то «Народний фронт» зникне.

Євген Магда, політичний експерт:

Відкриття кримінального провадження проти Авакова не є ознакою розколу у провладній структурі, але я б звернув увагу також й на те, що за дивним збігом обставин на початку тижня з’явилась інформація про те, що Адміністрація президента хоче звільнити Арсена Авакова. Відкрити кримінальне провадження ГПУ мусіли через інформацію  ГО Центру протидії корупції, для чого була ця інформація - це вже інше. А тому я думаю, що це просто елемент політичної гри, спрямованої на розхитування ситуації  серед владних кіл. Я не думаю, що у президентської компанії є бажання в умовах «гарячої» осені створювати собі ще одного медійно та фінансово сильного супротивника, яким є політична сила «Народний фронт». Вони не будуть ускладнювати собі життя.

Олександр Солонтай, політолог, експерт Інституту політичної освіти:

Конфлікт між Луценком та Аваковим давній. А спроби змінити міністра МВС були постійно, за останній час їх можна нарахувати вже чотири. Що ж до конфлікту у владній команді, то він є, зокрема між Адміністрацією президента та Арсеном Аваковим. Дійсно, Порошенко хоче замінити Авакова на іншого міністра внутрішніх справ, але наразі соратники Авакова, зокрема Турчинов та Яценюк його повністю підтримують, тому в найближчі дні, відставки ніякої не буде. Зрештою є інший бік медалі, цей конфлікт можуть використати для того, щоб добитися певних поступків від Авакова в певній сфері його діяльності. Тобто питання може бути в проблемі коштів або ж у воєнізованих підрозділах, якими керує Аваков. І враховуючи те, що українська політика в цьому плані є візантійською, ми можемо тільки по зовнішніх ознаках здогадуватися, яким буде розвиток подій. Власне, саме у подібних методах та звинуваченнях без результату і полягає різниця між українською та цивілізованою політикою:  у Європі такі заяви Генпрокурора означали б негайну відставку чиновника, розвал коаліції,  а в Україні це означає, що від політика-чиновника потрібні певні поступки. Що ж до постійних конфліктів у середині президентської компанії, то це є ознакою відсутності політичної монолітності  серед чиновників та політиків. Є багато політичних сил, які між собою насправді конфліктують, бо ймовірно чекають на позачергові парламентські вибори. А те, що відбувається зараз – це боротьба за вплив та за ресурси.

Юрій Романенко, політолог, директор Центру політичного аналізу «Стратагема»:

Цей черговий конфлікт всередині президентської команди нічим грандіозним не закінчиться.  В чому його суть: просто прийшла заява від громадської організації і вона має бути розглянутою. А щодо членів провладної команди, яка складається із БПП та «Народного фронту», то причиною їхніх конфліктів є те, що у них немає одного погляду, як потрібно керувати країною. Натомість вони конкурують між собою, як і всі інші політичні сили. Між ними йде боротьба за доступ до ресурсів, за вплив, за крісла чиновників. Я вам навіть більше скажу, навіть всередині провладних партій є свої групи впливів, які активно конкурують. Попри це Петро Порошенко робитиме усе можливе, щоб не посваритись з «Народним фронтом», бо це може призвести до позачергових парламентських виборів . Бо основне для президента – це втримати владу , а тому жодних скандальних звільнень зараз не буде, бо це може призвести до розвалу і так хиткої коаліції та дострокових парламентських виборів, після яких у Петра Олексійовича вже не буде таких широких повноважень. Є ще такий сценарій, що після позачергових виборів до Верховної ради, Порошенко може втратити і президентське крісло, бо нова конфігурація в Раді для нього може бути руйнівною. Загалом в країні зараз відбувається велика боротьба за ресурси та електорат, а тому виникають конфлікти. Згадаємо, грузинську команду. На неї зараз нападають, бо вона є конкурентом теперішнім політикам. Тим більше, вони зробили теж багато помилок,  а тому, коли буде чергова зачистка голів облдержадміністрацій, то Саакашвілі взагалі можуть прибрати.

 

Марія Бойко, «Вголос»