Собаки не тільки співпереживають своєму господарю, але й страждають від стресу, якщо він перебуває в депресії. До такого висновку дійшли шведські вчені, результати дослідження яких опублікував журнал Scientific Reports.

Зазначається, що рівні гормону кортизолу (одного з головних біомаркерів стресу) у собак та їх господарів корелюють, передають «Риа.Новости».

«Ми з'ясували, що концентрації кортизолу в організмі собак і їхніх власників були синхронізовані. Що цікаво, характер самих собак не впливав на розвиток стресу, тоді як особистість їхніх власників дуже сильно впливала на стан їхніх вихованців. Це змусило нас припустити, що вони «копіювали стрес господарів», – розповідає Ліна Рот (Lina Roth) з університету Лінчепінга (Швеція).

У дослідженні, проведеному вченими під керівництвом Енн-Софі Зундман (Ann-Sofie Sundman) з Лінчепінгського університету, взяли участь 58 людей та їхні собаки, що належали до двох різних порід. Влітку і взимку дослідники оцінювали рівні кортизолу учасників дослідження – у волоссі і шерсті.

Рот і її колеги з'ясували, що здібності «найкращих друзів людини» до співпереживання насправді набагато глибші, ніж раніше підозрювали вчені, спостерігаючи за повсякденним життям шести дюжин собак та їх власників.

Учених цікавило те, чи можуть собаки несвідомо копіювати ті емоції, які висловлювали їх господарі, подібно до того, як це роблять самі люди, шимпанзе і багато інших тварин, для яких характерні «заразне» позіхання, короста або гикання. До того ж Рот і її колеги намагалися зрозуміти, чи є відмінності в цьому плані між різними породами собак.

Для цього вони зібрали дві групи добровольців, половина з яких мала шотландські вівчарки, а решта – бордер-коллі, і видали їм спеціальні нашийники, які стежили за рівнем фізичної активності їхніх вихованців. У наступні тижні та місяці вчені регулярно розмовляли з власниками собак і забирали проби слини і волосся у них, визначаючи концентрацію гормону стресу в їх організмі.

Ці спостереження розкрили цікавий феномен – концентрація цієї речовини в організмі собак і тієї, і іншої породи не залежала від їх характеру, способу життя та інших особистих характеристик, а тільки від того, в якому стані перебували їхні господині. Інакше кажучи, чим вищим або нижчим був рівень кортизолу в організмі їхнього власника, тим сильніше чи слабше страждали від стресу самі вихованці.

Чому це так, вчені поки не можуть сказати, але припускають, що це пов'язано з тим, що відносини між вихованцями і їхніми господарями загалом схожі на те, як впливають один на одного маленькі діти і їхні матері. Серед них, як зазначає Рот, теж спостерігається «синхронізація» в рівнях кортизолу, що може допомагати жінкам «вживатися» в ситуацію і краще розуміти те, що турбує їх дітей.

Найближчим часом шведські біологи планують провести схожий експеримент за участю мисливських собак, які проводять помітно менше часу в компанії людини, ніж бордер-коллі і вівчарки. Ці досліди, як сподіваються дослідники, допоможуть їм зрозуміти, як і чому собаки «заражаються» стресом від їхніх власників.

Додамо, що собаки відчувають наближення нападу епілепсії в людини.