Смайл правильніше називати емотікон (від англійського «emotion» – емоції), адже смайлики можуть передавати найрізноманітніші емоції, пише Аratta-ukraine.

Вперше топографічні конструкції для вираження емоцій використала ще у 1881 р. редакція американського гумористичного журналу «Puck». У 1953 р. смайлики з’явилися на шпальтах газети «Нью-Йорк Гералд Трибун», де їх використали у рекламі художнього фільму «Lili».

А в 1969 році Володимир Набоков в одному зі своїх інтерв’ю говорив про необхідність створення спеціального знака пунктуації для зображення емоцій в тексті.

«Мені часто приходить на думку, що треба вигадати якийсь типографічний знак, що позначає посмішку, яку-небудь карлючку або дужку, що впала горілиць, якою я б міг супроводжувати відповідь на ваше запитання», – сказав він.

Однак перший смайлик для зображення емоцій в тексті був вигаданий зовсім не Набоковим, а Скоттом Фалманом, професором Університету Карнегі-Меллона, і сталося це набагато пізніше.

19 вересня 1982 професор Фалман відправив на університетську електронну дошку оголошень повідомлення: «Пропоную використовувати ось таку послідовність символів для позначення жартівливих повідомлень :-) Читати слід збоку. Насправді, враховуючи нинішні події, доречніше виділяти повідомлення, які жартами не є. Для цього використовуйте :-( ».

Ідея такого позначення емоцій за допомогою символів сподобалася студентам, і смайлик моментально завоював загальну популярність. Незабаром для позначення різних видів емоцій стали вигадувати різні комбінації символів. Нові смайлики з’являються й донині, тому чіткого єдиного сталого набору знаків для позначення тих або інших емоцій просто не існує.