За переказами, Федора дуже любила свого чоловіка, але один багатий городянин, якому сподобалась жінка, вирішив її спокусити. Він підкупив звідницю, яка обдурила Федору, сказавши , що гріх, вчинений вночі, не зараховується в провину людині. Федора послухалася і зрадила чоловікові, проте незабаром усвідомила всю огидність перелюбу.

Жінка зненавиділа своє тіло, тому всіляко знущалася з себе. Знайома ігуменя, бачачи страждання грішниці, нагадала їй історію Марії Магдалини, яка омила сльозами ноги Христа. Це спонукало Федору піти в монастир – таємно від усіх.

Але вона розуміла, що в жіночій обителі чоловік знайде її, тому переодяглася в чоловічий одяг і вступила до чоловічий монастир з ім'ям Феодор. Пізніше, вже після смерті Федори, її чоловік , дізнавшись про подвиг дружини, прийняв постриг у цій же обителі.

В давнину в цей день відзначали третю зустріч осені. «Всяке літо кінчається, осінь починається», – говорили в народі.

У цей час щосили йшли дощі, починалася сльота . Тому про святу жартували: «Федора – замочи хвіст».

З Федори починалися капустяні вечорниці . Протягом двох тижнів дівчата і жінки рубали капусту, квасили її на зиму, розповідали байки, жартували і сміялися. Такі зборища називалися також капустниками – це слово збереглося і до наших днів. На стіл у такі вечори подавали страви з капусти – голубці, пироги, щі.

Чоловіки в цей час варили пиво. Найсмачнішим вважалося корчажне пиво, яке витримували у великих глиняних корчагах (спеціальних глечиках) .

Джерело: Сalend.ru