За переказами, до Ісуса Христа прийшов живописець Ананій із листом, у якому володар міста Едесси (сучасна Туреччина) кликав його до себе. Хворий на проказу месопотамський цар дізнався про здатність Ісуса зціляти від невиліковних хвороб.

Живописець спробував написати образ Христа, але не зміг. Тоді Ісус витер обличчя рушником, на якому відобразився його лик. Один із учнів Христа відніс рушник царю і зцілив його.

29 серпня 944 року за наказом візантійського імператора Костянтина Багрянородного нерукотворний образ Спасителя був перенесений з міста Едесси до Константинополя.

За народною традицією 29 серпня – це вже третій Спас.  Перший, він же медовий або маковий, припадає на 14 серпня – свято Походження (знесення) чесних древ Животворящого Хреста Господнього; другим, або Яблучним Спасом, є свято Преображення Господа Ісуса Христа. 

Головна страва на Горіховий Спас – святковий коровай із нового хліба. Звичайно, цього дня на столі обов'язково були мед, яблука й горіхи. За народними прикметами, саме до кінця серпня горіхи були вже готові до вживання.

На третій Спас відлітають останні  ластівки.

Також існує прикмета: якщо журавель відлетить до третього Спасу, то на Покрову буде морозно.