Це свято весни та волі, пов’язане з виходом євреїв з Єгипту. Відзначати його починають напередодні 15 числа місяця нісана (за єврейським місячним календарем), який припадає на березень-квітень (за Григоріанським календарем). Вважається, що саме в цей день близько 1200 року до нашої ери пророк Мойсей вивів ізраїльтян з Єгипетського царства, звільнивши їх від 400-річного рабства. Ця біблійна подія відбулася 3,5 тис років тому.

Послідовники юдаїзму відзначають пасху вісім днів. Закінчення відзначення Песаху цьогоріч припадає на 14 квітня. Протягом усього тижня в їжу не вживається нічого кислого. Перед Песахом усе кисле вживають тільки після спеціальної обробки у вогні або киплячій воді. 

Слово «песах» (пасха) має два значення: «проходження повз» та «перехід». 

Кульмінаційним моментом святкування єврейського Великодня є вечірня трапеза – седер (порядок), що влаштовується в першу і в другу ніч свята. Під час седеру у визначеній послідовності читають оповідання про виведення з Єгипту. 

На столі обов’язково присутні символічні страви. Мацу їдять у пам’ять про те, що під час виведення ізраїльтяни пекли прісні коржі, тому що не могли чекати, поки тісто забродить. 

Гірка і терта зелень символізує гіркоту єгипетського рабства. А суміш з тертих яблук, фініків, горіхів та вина - кольором нагадує глину, з якої поневолені євреї робили цеглини. Зелень прийнято вмочати в солону воду - вона символізує сльози, пролиті ізраїльтянами в Єгипті, і море, яке вони перетнули під час виведення. 

За трапезою випивають чотири келихи червоного вина. За традицією прийнято наповняти ще п’ятий келих і залишати його для пророка Ілі, який повернеться на землю, щоб сповістити про настання «дня Господнього, великого і страшного». 

Однією з обов’язкових умов седера є запрошення до участі в трапезі всіх нужденних, а також тих, хто не може відзначити свято в колі своєї родини. Трапезу закінчують словами вітання: «У майбутньому році – у Єрусалимі!». 

У синагогах під час великоднього богослужіння читається Песня Піснею, яка символізує зв’язок Песаха з двома архаїчними сільськогосподарськими святами: святом нового приплоду худоби, коли приносилось в жертву однорічне ягня, і святом перших жнив, коли знищувався старий хліб, а з прісного тіста випікався новий – маца. Згодом ці свята були об’єднані торжеством на честь виведення з Єгипту – дня народження єврейського народу як нації.

Джерело: РІСУ