Місія, яка мала сприяти вирішенню проблеми вибіркового правосуддя в Україні, розпочалася ще у червні 2012 року. За цей час екс-президенти відвідали Україну чотирнадцять разів. DW поцікавилася в українських та іноземних експертів, як вони оцінюють роботу місії і чи вважають доцільним продовження її діяльності в Україні.

На оцінку роботи місії Кокса-Квасневського в Україні найбільше вплинуло помилування екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, відзначають аналітики. На їхню думку, саме регулярні контакти Кокса та Квасневського з представниками української влади зіграли важливу роль у звільненні політика.

«Прізвище Луценка було в багатьох документах. Воно називалося як основна з цілей роботи цієї місії. Очевидно, що принцип верховенства права у цьому випадку як не діяв, так і не діє. Але все-таки результату досягнуто», - констатує заступник генерального директора з міжнародних питань Центру Разумкова Валерій Чалий.

Експерт закликав не перебільшувати можливостей місії Кокса-Квасневського, проте відзначив результативність обраних у її роботі методів - ідеться про взаємодію із українською владою. «Я вважаю її сьогодні необхідним елементом всієї європейської роботи для виконання українською владою зобов'язань і обіцянок, які Віктор Янукович давав своїм європейським партнерам», - сказав він.

Звільнення Юрія Луценка змінило на краще атмосферу відносин між ЄС та Україною, а також привнесло у них «трохи динаміки», зазначив у інтерв'ю DW німецький політолог Андреас Умланд.

Адже, за спостереженнями експерта, протягом останніх місяців з України надходили лише негативні сигнали, як-то порушення під час парламентських виборів, нова кримінальна справа проти Юлії Тимошенко, позбавлення депутатського мандату її захисника Сергія Власенка.
Утім, навіть вітаючи звільнення Луценка, захоплення досягнутими результатами поділяють не всі.

«Я розчарований не місією, а позицією українського уряду, який занадто повільно проводить процес зближення (з ЄС)», - наголосив голова комітету Європарламенту з закордонних справ Ельмар Брок. При цьому роботу місії Кокса-Квасневського може бути продовжено, якщо нові завдання вдасться поєднати із її попереднім мандатом, підтвердив європарламентар у розмові з DW.

Експерти наголошують, що очікування європейських політиків від української влади були і залишаються більшими. «Якби зараз була звільнена ще й Тимошенко, у травні було би напевно прийняте позитивне рішення Європейської Комісії запропонувати країнам-членам Європейського Союзу підписати угоду про асоціацію», - вважає Андреас Умланд.

Водночас британський політолог, експерт Європейської ради з міжнародних відносин Ендрю Вілсон наголошує на тому, що для ЄС важливими є саме системні зрушення в Україні, а не лише звільнення ув'язнених політиків. «ЄС очікує структурних змін - особливо у сфері правосуддя», - відзначив експерт у розмові з DW.

Аналітики сходяться на тому, що Україна ще може встигнути на «європейський потяг», але їй треба дуже поспішати. До травня країна має продемонструвати, що вона «дійсно докладає серйозних зусиль для виконання умов ЄС», наголошує Ендрю Вілсон.

«Три напрями очевидні - подолання вибіркового правосуддя, реформи і виборче законодавство, зокрема виборчий кодекс, який встановив би такі правила гри, які б уможливили справедливий демократичний процес в Україні», - нагадав про «домашнє завдання» для України експерт Валерій Чалий.

Джерело: Німецька хвиля