За словами екс-співробітника, запис зроблений 2015 року в кабінеті тодішнього директора Департаменту кадрової роботи Мін’юсту Сергія Грибаня (нині Грибань працює в Міністерстві на іншій посаді), пишуть Наші гроші.

На аудіозаписі неодноразово чутно: заяви про звільнення без дати мусять писати співробітники Департаментів державної виконавчої служби та реєстрації (під час створення цих департаментів внаслідок ліквідації окремих служб). Це саме ті два департаменти, у керівництві яких з 2015-го почали оселятися друзі «сірого кардинала» Мін’юсту Андрія Довбенка, знайомство з яким намагався приховати міністр юстиції Павло Петренко.

9 жовтня редакція програми «Наші гроші з Денисом Бігусом» надіслала в Міністерство юстиції та особисто радниці з комунікацій міністра Олені Семикіній запит з пропозицією зустрітися зі згаданими в аудіозаписі посадовцями і прокоментувати його. Станом на день виходу програми в ефір, 16 жовтня, жодної відповіді на цю пропозицію від Мін’юсту не надійшло. Пізніше в Міністерстві повідомили, що не вважають за потрібне давати коментар на цю тему від імені міністра.

Аудіозапис завершується написанням примусової заяви.

У подальшому, після відмови співпрацювати на умовах «заробляй і ділись», співробітник, що зафіксував цю розмову, був звільнений з Мін’юсту і вирішив судитися щодо поновлення на посаді. Наразі він має рішення судів трьох інстанцій про таке поновлення. У реєстрі судових рішень можна знайти й інші аналогічні позови від екс-мін’юстівців. У судових рішеннях зафіксовано, зокрема, таке:

«Як вбачається з пояснень позивача, призначення його на посаду […] відбулось за умови незаконного вимагання підписання заяви про звільнення з займаної посади за угодою сторін, без зазначення дати, яка була відібрана у нього безпосередньо керівником Департаменту кадрової роботи та державної служби Міністерства юстиції України».

Суди приймали рішення на користь звільнених працівників, виходячи з факту відсутності в особистій заяві співробітників конкретної дати, з якої вони «бажають» звільнитися.

У примусових заявах на звільнення співробітники зазначали:

«датою звільнення вважати дату реєстрації наказу про звільнення» (це також чутно на аудіозаписі). Натомість «обов’язковою умовою для звільнення працівника за п. 1 ст. 36 КЗпП України є домовленість сторін про дату звільнення», – сказано в судових рішеннях.

Також зазначається, що співробітники в подальшому спрямовували в Мін’юст заяви про відкликання примусових заяв на звільнення, однак у Міністерстві їх не брали до уваги.