16 листопада 2007 року на «Вголосі» було опубліковано статтю «Три основні проблеми Львова»,  передруковану з сайту www.bydlovoz.lviv.ua

Серед іншого, у ній було зазначено, що «у міській раді вирішили очолити усю ту "паркінгову безконтрольність" і просто продали вулиці приватному підприємству "НТОН", яке відоме своєю багатопрофільністю. Ще донедавна це був один з основних продавців мобільних телефонів. Проет зараз його потіснили більш потужні конкуренти і "мобільний" бізнес поступово стали згортати, натомість розгорнули готельний і паркінговий».

21 листопада 2007 року редакція «Вголосу» отримала листа від фірми НТОН за підписом «Координатор проекту, Максим Терешко». Публікуємо цей лист повнотекстово:

«Шановний редакторе Інтернет сайту «Вголос»,

Пишу Вам з нагоди опублікування 16-го листопада, вашим інформаційним ресурсом статті, “Три основні проблеми Львова”, що містить недостовірний матеріал про нашу компанію та торгову марку „НТОН”.

Ми розуміємо, що інформація запозичена з інтернет-ресрсу www.bydlovoz.lviv.ua , тому відповідальність за викладену в статті інформацію покладається, в першу чергу, на першоджерело. Тим не менше, розповсюдження цієї інформації, негативно впливає на імідж нашої компанії та може призвести до небажаних для нас наслідків.

У зв’язку з цим, просимо Вас виправити це непорозуміння».

Чотири зауваження стосовно «Трьох проблем…»

Кажуть, що починати свій текст з різного роду заперечень – це не надто вдалий хід. В нашому ж випадку – це об’єктивна необхідність.

Виявляється, що головних проблем у Львова не три, а принаймні чотири: до названих автором однойменної статті бід нашого рідного міста слід додати ще одну – нефахові журналісти. Попри те, що профільний факультет Франкового університету щороку видає дипломи понад сотні «новоспечених майстрів слова», для забезпечення львів’ян бодай поверхневою правдою інформаційних повідомлень. Для прикладу спробуємо проаналізувати тему парковок у Місті Лева та ту фактологічну базу, що її використовував автор статті.

Не нам судити про ступінь любові чи нелюбові автора до чинного міського голови та його чиновницького оточення – це справа індивідуальних взаємин. Головне, щоби подані журналістом факти не спотворювали реального стану справ у вельми дражливій сфері господарки Львова.

По-перше, ніхто так «просто не продавав вулиці приватному підприємству «НТОН». Насправді СП «НОТ» (правильно відтворювати власні назви – одна з головних заповідей журналістики) разом з іншими на рівних змагалася за право стати оператором парковочних місць, беручи участь у відповідних конкурсах, організованих міською владою. Якщо говорити відвертою мовою сухих фактів, то лише 12 червня внаслідок проведення такого конкурсу у Львові з’явилося вісім операторів паркування в зонах, розташованих насамперед у центрі міста. І це був не єдиний конкурс. Дивно, що автор «Трьох проблем…» не виявив своєї обізнаності у цих справах. А закид стосовно багатопрофільності компанії – це не аргумент проти, а радше свідчення творчої активності та підприємницького таланту.

По-друге, найкращою відповіддю на закиди стосовно «відкатів» та сумнівної системи поповнення міського бюджету може бути публікація конкретних цифр, які свідчать про цілком реальні прибутки Львова від господарської діяльності спільного підприємства «НОТ» на ниві паркування автомобілів. З червня 2007-го року по теперешній час підприємством «НОТ» було сплачено до бюджету міста більш як 270 тис.грн.

По-третє, про рівень відповідальності цієї фірми перед львів’янами та гостями нашого міста можуть свідчити такі факти. Компанія не цурається вкладати власні зусилля у прибирання «підконтрольних» парковочних місць, подекуди навіть нагадуючи комунальним службам про їх прямий обов’язок давати раду «несподіваному снігу». Водночас не боїться СП «НОТ» за власний кошт профінансувати розмітку парковок, що би істотно впорядкувало розміщення авто в центрі міста, дозволило б зекономити трохи дорогоцінного простору, якого так бракує не лише водіям, а й пішоходам. Щоправда розмітка (справа – не дешева) вимагає сухих погодних умов та принаймні найменших гарантій з боку влади, що завтра, за місяць, чи за рік компанію не позбавлять права добросовісно працювати в обраному напрямку облагородження центральної частини Львова.

По-четверте (це – вже останній пункт:)), якщо автор «Трьох проблем…» висловлює таке щире здивування з того приводу, що «за словами самих паркувальників, керівництво їм дало вказівку не особливо сперечатися з тими, хто не платить, а йти і шукати іншого «клієнта». Мабуть, журналіст не має уявлення про поняття банальної європейської культури: західний світ у подібних випадках не вдавався б до лайки, погроз чи бійок – на злісного неплатника завжди знайдеться структура, яка його належним чином покарає. У випадку ж зі Львовом та цілою Україною ці методи ще не діють. Паркувальники мають право лише подати номери порушника до ДАЇ, а перевищувати свої повноваження їм заборонено і саме це називається цивілізованим підходом до своїх співгромадян. Якщо ті, своєю чергою, не йдуть назустріч, ігнорують потребу платити за «орендовану на годину» львівську землю, то це проблема їх власної культури. Головне, що саме СП «НОТ», попри недосконалу законодавчу базу та «непробивну совковість» людей, вже почало зі себе та своїх працівників робити спроби змінити свідомість цілої громади, яка поки що лестить собі, відгукуючись на звання європейців".

Редакція сайту «Вголос» просить пробачення у фірми НТОН та у своїх читачів за публікацію неперевіреної інформації.