Про це заявив 23 січня 2015 року директор Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», народний депутат України VII скликання Юрій Сиротюк під час засідання круглого столу «Стратегія національної безпеки України в умовах радикальних змін внутрішнього і зовнішнього безпекового середовища».

«Стратегія національної безпеки України є базовим нормативно-правовим документом, який на тривалий час визначає основні завдання, перспективи та цілі національної безпеки України. Чинна стратегія не відповідає потребам часу, в ній навіть не було визначено стратегічного противника України – Російську Федерацію. Тому є нагальна потреба чіткого визначення загроз національній безпеці», – наголосив він.

Під час засідання експерти обговорили проект нової редакції Стратегії національної безпеки України. Юрій Сиротюк висловив переконання, що загроза російської військової агресії триватиме не найближчі місяці, і навіть не десятиліття, а можливо століття, адже Росія – агресивно налаштований ворог, який постійно вестиме загарбницьку війну.

«Україні слід фактично наново розробити Стратегію національної безпеки, яка має включати передусім три одночасних стратегічних плани: захист і охорона території; оборона та відвоювання території; захист української нації. Держава повинна чіткіше дати відповідь, що робити з громадянами, які потрапили під контроль окупаційних військ, що робити з інформаційною окупацією, підривом свідомості громадян, які згодом стають колаборантами. Україна програє війну за свідомість людей. Має з’явитися чітка програма, як протидіяти Росії та окупаційній ідеї «русскава міра», підривній дії російських структур, партій та громадських організацій, УПЦ(МП). Нагальним є реформування сектора оборони та люстрація посадовців сектора безпеки, адже вони досі залишаються  в полоні постсовєцької ідеології та легко йдуть на співпрацю з окупантами.

Сучасні воєнні дії називають гібридною війною, яка фактично є тотальною. Проте всі складові так званої гібридної війни відомі ще з давніх часів – це і створення нібито повстанських груп, підтримка сепаратистів, інформаційний тиск (передусім поширення панічних чуток про «непереможність» ворога та численність жертв). Причина слабкості України – нескоординованість дій усіх органів державної влади – як безпосередньо військових, так і спрямованих на гарантування безпеки інформаційного простору, протидію ворожим операціям.

Україні потрібно мобілізувати всі технічні ресурси та засоби, перебудуватися, щоби жити в умовах загрози з боку Росії. На даний час наша держава не встигає адекватно і швидко відповідати на виклики в умовах війни. Ухвалені Верховною Радою постанови (автором деяких був я), що передбачають призов до армії, створення кафедр Сухопутних військ у більшості вишів, які би давали базові знання в умовах ведення воєнних дій, злісно порушуються та не виконуються. Внесені пропозиції щодо перекриття державного кордону, забезпечення фортифікації, мінування (передусім найбільш уразливих зон на Перекопському перешийку, придністровській ділянці кордону з Молдовою) так і не було реалізовано на практиці. Натомість уже майже півроку триває реалізація проєкту «Стіна», що об’єктивно потребує багатьох років та чималих фінансових вливань без гарантій тривалої протидії повномасштабному вторгненню. Відповідно, гроші на це спрямовують, а результати на даний момент – мізерні.

Необхідно формувати Стратегію безпеки України на основі компактної Концепції обороноздатного суспільства та держави, до розроблення зразка якої я долучився ще влітку. Ключовий принцип – опертя на власні сили та готовність усієї нації брати участь в захисті Батьківщини. Ключовим для нової Стратегії національної безпеки України та Воєнної доктрини України має бути положення щодо повного визволення всіх окупованих територій України включно з Кримом. Воєнна операція – чи то в недієздатному правовому режимі Антитерористичної операції, чи в оптимальному режимі воєнного стану, не може бути ні зупинена, ні припинена!» – підсумував Юрій Сиротюк.