За його словами, стипендію визначного українського скульптора запроваджено з ініціативи та за кошти народного депутата України Петра Писарчука. Щомісячний фонд стипендій – 2 тисячі гривень, буде розподілено серед трьох студентів навчального закладу. Перша стипендія становитиме 1 тисячу гривень, друга і третя – по 500 гривень на місяць. Стипендії присвоюватимуться за сумлінність у навчанні, новаторський підхід до творчого процесу.

«Сподіваюсь, що ця премія сприятиме тому, аби наша молодь пам’ятала та цінувала людей, які увійшли в історію українського мистецтва, - зазначив народний депутат України Петро Писарчук. - Теодозія Бриж – це велична постать, сильна, творча та неординарна особистість, яка зуміла свого часу вдихнути в українське мистецтво новий погляд, вивести його на шлях абсолютно нового європейського мистецтва. Вірю, що володарі цієї премії будуть гідними послідовниками відомого скульптора».

Цього року геніальна скульптор святкувала б своє 80-ліття. Теодозія Бриж створила понад двісті скульптур. Двадцять сім реалізовано в натурі. Це пам’ятники, надгробки, меморіальні дошки, декоративно-паркові скульптури. Мисткиню знають далеко за межами України. До цієї сильної жінки завжди тягнулися люди, а поети присвячували вірші її титанічній праці.

Сучасники дивувалися вроді й унікальному таланту цієї жінки, 41 рік одруженої із відомим львівським графіком та монументалістом Єгеном Безніском. Свою колишню дружину Євген Безніско інакше як генієм не називає. Вони зреалізували чимало мистецьких проектів, зокрема формлення меморіального цвинтаря Січових стрільців на горі Маківка, меморіальну каплицю жертвам НКВС у Золочівському замку. Коли Папа Римський Іван Павло II 2001 року відвідав Львів, львівська громада презентувала йому бронзову копію пам'ятника Данилові Галицькому роботи Євгена Безніска. Автором оригіналу пам’ятника, спорудженого в м. Володимир-Волинський, була покійна дружина художника Теодозія Бриж…

У майстерні Теодозії Бриж на вул. Мартовича у Львові тепер меморіальний музей скульпторки. Це місце знакове для української культури: тут бували Іван Миколайчук, Микола Вінграновський, Алла Горська, Дмитро Павличко, Сергій Данченко, Лесь Танюк, Ліна Костенко, Іван Драч, Богдан Ступка, Федір Стригун, Роман Лубківський. Вони називали себе поколінням митців – «шестидесятників», не бажали миритися з лещатами задушливої ідеологічної цензури, звертались у пошуках тем до джерел української культури.