Хвойний перформенс з елементами мережива та весільних шалашів від ВЛОДКАУФМАНА. Скрипаль у ліжку, присипаний сухою хвоєю. Абориген у підвищеному кутку з різноманітним набором карпатських інструментів. Духовий інструментарій: тромбон та туб. Мигаль з віолончеллю на балконі. Троє ягнят. Все.

Маленьке карпатське весілля зі дріадами, німфами, що живуть у деревах. Обрізане весілля. Вони живуть у них, оберігають їх і гинуть разом з ними. Тому весілля – як шкірою по корі. Домоклів стовбур над шлюбним ложем з мурашником та львівські плащаниці воскреслих сосен. Чому всі так бояться Апокаліпсису і так часто про нього згадують? Який тут Апокаліпсис?

Хтось шукає у тому якусь концепцію – без трави, Кауфмана, фіг зрозумієш. Дивні люди, що вони тут хочуть зрозуміти своїми мізками? Це потрібно відчувати, сприймати, вдихати. Потрібно бути Мавкою, або ж Тим, хто греблі рве. Це ж не чіповий Макдональдс. Ще більш дивні люди розписують то якимись фарбами, шукають епітети, порівняння. На фіга?

Затиснені 4 стінами чуваки, ніяк не можуть вдуплитись у те, що бачать. А всі так часто їздять у Карпати. Що ви там забули? Чи що ви там шукаєте? Тільки що вміють, так це сопливо розписувати свої карпатські походеньки та карпатські пейзажі.

Браво Владко Кауфман.