Про своє бачення концепції, її переваги та недоліки, а також про стан освіти на Львівщині Вголосу розповіла начальник управління загальної середньої, дошкільної, позашкільної освіти та соціального захисту Львівської ОДА Світлана Книшик.

Пані Світлано, розкажіть трохи докладніше, що передбачає концепція профільного навчання?

Згідно з концепцією профільного навчання, проект якої затвердило Міністерство освіти та науки, до 2018 року в 9-11 класах  буде чотири типи спеціалізації: природознавчі науки, математика, українська філологія та іноземні мови. Незалежно від обраного профілю, всі школярі вивчатимуть шість базових предметів – українську мову та літературу, іноземну мову, історію України та всесвітню історію, математику, природознавство, фізичну культуру. На їх вивчення відводиться по три години на тиждень. Решта дисциплін будуть вивчатися поглиблено – по 5-10 год. на тиждень. Звичайно, трохи складно собі уявити кінцевий результат впровадження профільної освіти, бо це залежить від різних факторів. Наприклад, на Львівщині  є багато малокомплектних шкіл.

Але ж часто учням складно вже у 9 класі остаточно визначитись із майбутньою професією, а отже і з освітнім профілем, за 3 роки навчання у старшій школі їхні «плани» змінюються по кілька разів. Чи не впливатиме профільне навчання негативно на рівень знань школярів? Чи не стане певним бар’єром? 

Знаєте, ніде немає ідеального зразка, де б діти здобули всі знання. Однозначно, профільність підтримають не всі учні. Не можна сказати, що це стовідсоткове задоволення потреб всіх школярів. Тому має бути удосконалення профільного навчання, будемо розглядати різні пропозиції, щоб учням було добре.

Деякі профілі, звісно, будуть дуже популярними серед учнів, інші – менш популярними. Чи це не призведе до скорочення робочих місць для педагогів?

Скорочують вчителів вже зараз. Тепер рідко у яких школах є по 2-3 паралельних класи. А де ті вчителі? Вони працюють і далі, однак мають менше годин.

Можливо, із профільним навчанням «замовлення» на вчителів ще більш зменшаться.

З іншого боку, сьогодні демографічна ситуація йде до зростання. У 2013 році в області до першого класу пішло на 800 дітей більше, аніж минулого. Динаміка є, тому ми маємо надію: буде більше дітей – вчителі також матимуть години.

Відомо, що цьогоріч Міністерство запропонувало й нововведення для молодших класів.

Так, з другого класу тепер ввели предмет «Сходинки до інформатики». Зараз у нас лише 20% шкіл першого ступеня забезпечені комп’ютерами. На жаль, це велика проблема.

Хоча в програмі розвитку освіти області закладено 1, 400 млн. грн. З них 400 тис. ми використаємо на 27 мікропроектів по забезпеченню учнів комп’ютерною технікою.

Тепер також є обов’язковою друга іноземна мова у школах. Яку мову найчастіше обирають?

На Львівщині другою найпопулярнішою іноземною мовою є німецька. Також великий відсоток становить французька мова, польська. Незначна кількість шкіл обрала російську. А дві школи області зроби вибір на користь китайської, це школи №7 і № 84 міста Львова. Там є вчителі, які знають цю мову і батьки захотіли обрати саме її.

Для вивчення другої мови у нас є фахівці, тому що вчителі, які завершили факультет іноземної філології, вже знають дві мови. Також важливим фактором є забезпечення підручниками, а цього року всі школи області отримали всі книги до 15 серпня.

Часто-густо теперішні підручники йдуть у комплекті з додатковими друкованими зошитами, які вчителі добровільно-примусово рекомендують придбати учням. Чи мають вони на це право?

Згідно з законом, купівля таких зошитів не може бути обов’язковою. Проте педагог, для того, щоб дитина краще засвоїла той чи інший предмет, порадившись з батьками, рекомендує придбати такі додаткові зошити. А випадки, коли вчителі вимагають – це винятки, скарг до нас не надходило.

Окрім того, такі зошити впливають добре на знання учнів, бо вони можуть додатково вчитися. Часто у цьому зацікавлені самі батьки. Вони приходять у клас і запитують: а можна ми купимо, а можна ми придбаємо? Вчителі у свою чергу радять: цей зошит дитині не потрібен, а потрібен інший.

Проте, буває, ці зошити – досить складні, недобре продумані, тому батьки повинні самі спершу добре в них розібратись, аби пояснити дитині завдання та його виконання.

Ці питання потрібно вирішувати на батьківських зборах. Ви повинні звернутись до вчителя, який має пояснити вам, як користуватись зошитом, для чого він потрібен. Потрібно більше співпрацювати з вчителями.

У багатьох школах є щомісячний збір коштів на підтримання ремонту, на окремі потреби. Хто встановлює такий збір і чи може він бути обов’язковим?

Все залежить від батьківського комітету школи. Якщо він вирішив, щоб така плата була, і до цього рішення не причетні ані директор, ані вчителі, а батьки захотіли, то можна. Адже кожного року класи потребують того чи іншого ремонту. В класі не може бути нічого, що шкодить здоров’ю дитини.

Але обов’язкового збору коштів немає і не повинно бути. Це воля батьків. Офіційно ніде не написано, що батьки мають здавати кожного місяця гроші на школу.

Які найбільші проблеми має нині освіта на Львівщині?

У нас такі ж проблеми, як і по всій Україні. Найголовніша проблема – це велика кількість малокомплектних шкіл. Наступне – забезпечення шкіл комп’ютерною технікою. Також не вистачає шкільних автобусів.

Але у нас на Львівщині добрі педагоги, вони – розумні, творчі, активні. Наші діти вже кілька років поспіль за результатами ЗНО по Україні займають друге місце. Ми маємо багато дітей, які беруть участь у міжнародних олімпіадах, займають призові місця.

Марія Богак