SWIЖЕ воскресіння 9 березня. Я забив на пародійну реінкарнацію Луценка та супер-трупер патріотичних українських груп та пішов на шведську мову. Після альбому Kent „Du & Jag Doden” – це завжди приємні спогади, враження та вслухання. Сама вимова слів. Звуки. Ця легка захмарна вимова міксована з жорсткістю скандинавських вікінгів та довгих зимових ночей.

В програмі Свіжого: українці Сергій Жадан, Галина Крук та шведи Ліна Екдаль, Давид Вікґрен, Лісе-Лотте Нореліус. Українці, безліч разів почуті та переслухані, ще раз підтвердили цю суперреалістичну тенденцію в укрсучпоезії. В лоб, напролом, галопом. Викричати, висказати, вирізати, висповідатись.

Набитий зал фанатів поезії і гарного видива: студенти і студентки в новомодних і стильних прикидах: пірсінг, тату, депіляція та педікюр.

Музикою рулить Лісе-Лотте Нореліус. Комусь не подобаються треки до виступів українців. В порівнянні з виступами шведів – вони якісь неповноцінні і куці.

Зі шведів першим виступає Давид Вікґрен. Мозаїчна індустріальна поезія, яка поступово набирає висоти таємничої Вальхалли. Стишине звучання. Така ж вимова. Припливно-відпливна манера читання.

Каміння може бути складене до купи лише з добрим знанням шведської, хоча на екрані переклади намагаються адекватно передати почуте. Тут більше зосереджуєшся на вимові. На звучання мови. На звуках. Найкращим плейсом для такої поезії був би розбитий і покинутий завод.

інший зв’язок забрано.
вирізано. різець.
дренькіт від канатів,
штанг. ітеде. гойдалку
зайнято, діти
колишуться у чистому
серпанку. лиш у туман.

Довгі поезії втомлюють народ. Вслуховуватись важко і впадло. Малалєткі починають галдіти і обговорювати скінхедку Брітні Спірс.

Виходить Ліна Екдаль і простір освітлюється блискучими мечами. Це вже сама Вальхалла. Банкет хоробрих воїнів. П’ють еверластінгове медове молоко кози Хейдрун та їдять таке ж м’ясо кабана Сехримнира. Тут усім керує верховний бог Один.

Колискова вимова і парадоксальні тексти. Загадки і таємниці на кожному каміння. Навіть в мосі. Різкі повороти, зміна слів місцями. Пазли свідомості. Новий сенс і повна його відсутність, як найкращий спосіб досягнути Вальхалли. Кубік Рубіка в словах і звуках.

Швеція – нейтральна.
Скандинавія – найкраща
Норвегія, вочевидь, –
найкраща зі всіх
місяць виглядає, мов сир
твоя сестра – костоправ
Норвегія виглядає, мов сир
Скандинавія – костоправ
Місяць виглядає, мов твоя сестра
твоя сестра, вочевидь, – найкраща
місяць – нейтральний
сир – костоправ
Скандинавія – місяць
Швеція – твоя сестра
місяць – твій брат
Норвегія, вочевидь, –
переоцінена

і так по колу, все глибше і глибше, суттєвіше зі смутком, просторе з кімнатами. Експериментальна електроніка лише фон, тільки тіні. тіні живих, які блукають уламками кораблів, шукаючи почуті в дитинстві казки.

Супер!

P.S. Величезна подяка Ліні Екдаль за вірші та, особливо, за диск „dikter och musik” і дуже величезна подяка за можливість викласти цей альбом на наш сайт. Все можна качати. 

олександр ковальчук

Інтерв’ю з учасниками SWIЖЕ:

З чого починалося Свіже? Чому саме Україна?

Ліна Екдаль: Це була ініціатива Шведського інституту, який і запропонував нам співпрацю.

Чи знали ви що-небудь про українську літературу до того?

Л. Е.: Нічого не знали.

Лісе-Лотте Нореліус: Аналогічно

Коли писалась музика, чи ознайомлювались Ви з текстами?

Л. Л. Н.: Так, але ще більшу увагу звертала на енергетику голосу.

Що можете вказати про українську культуру за цей період перебування в Україні?

Л. Е.: Стільки вражень... Щоб щось сказати, треба переварити. Було дуже інтенсивне турне, працювали, виступали, подорожували, тому культури як такої, неможливо було побачити у містах. Але дуже зацікавила Україна.

У програмках до акції написано про спільність культур, а що саме є спільним?

Л. Е.: Можливо, це звучить трохи банально, але я вірю, що саме культура об'єднати людей, взагалі. Тому що, коли ти працюєш з музикою і текстом, і з мистецтвом взагалі, то тоді ти працюєш з серцем.

Що новенького є зараз у культурі Швеції?

Л. Н.: Дуже багато стиків, сплавів. Люди з різних сфер починають співпрацювати один з одним. Хоча таке було і колись, але іншим чином. 

Які у Вас враження від Львова?

Л. Н.: Дуже приємне і затишне місто.

Сергій Жадан:

Враження від СВІЖОГО...

В кожному місті було по-різному, кожне місто має свою енергетику і читачі у кожному місті різняться, і в цьому є найбільша інтрига. В Києві було найбільше людей, але була найбільш відсторонена авдиторія, в Харкові було найбільш демократично, у Дніпропетровськ найбільш тепло, в Одесі було найбільш комерційно вигідно, бо там був платний вхід і все ж було багато людей. А у Львові, мабуть було найкраще.

"Смерть автора", концепція, яка дуже популярною у літературознавстві двадцятого століття, чи не можна сказати, що сьогодні автори намагаються воскреснути?

Мені здається, що теза про смерть автора була сказана якимось одним автором, який помирав. Це як в анекдоті: "Бог помер - Ніцше. Ніцше помер - Бог." Власне так і зі смертю автора. Така форма подачі вимагає уважної реакції, це не сленг поезія, не естрадна поезія, це не масова поезія. Зі сторони шведів це досить герметичні вірші, особливо у Девіда. У мене були побоювання щодо сприймання, але виявилось, що у нас досить хороші читачі, мені це страшно подобається.

Чи потрібна в Україні культурна провокація?

Україні потрібна культурна стабільність. Українські літературі потрібні книжкові магазини, бо вже є читач, і їх багато і вони зацікавленні регулярно купляти цей продукт. Натомість ринок не встигає за попитом.

Чи можна порівняти сучукр. літературу з шведською?

Не можу. Хоча, в принципі, їх література більш герметична, більш маргінальна. Та в більшості Європейських країн, поезія не таке масове заняття, як в Україні, де писати вірші завжди було модно і вірші писались, пишуться і сподіваюсь, що будуть писатись.

У шведів літературні вечори відбуваються не так масово і там, переважно, люди старшого віку. Там літературу не слухають, а читають. В принципі літературу потрібно читати, а не слухати. Якщо літературу слухають, це значить, що читач не може купити книгу, тому вважає за потрібне прийти і послухати.

Чи потрібен літературі слем?

Так, потрібен. Особливо українській поезії. Тому що, завжди було так, що в українській літературі поезія була на голову вища від прози. А от за останні десять років сталась така парадоксальна ситуація, що коли, після покоління 90-х, між тих письменників, кому зараз 30-35 років з'явилась така собі яма, коли, ну фактично, ніхто не прийшов, хто б міг заявити про себе, як представника покоління.

Потрібна була свіжа кров, але не в плані текстуальному, а в плані формальному, коли б була інша подача вірша як такого. Слем – це також перехідна річ, я думаю вона достатньо швидко минеться в Україні, але сподіваюсь, що після цього залишиться з десяток хороших поетів.

Харківські сучасні письменники...

Харківська література дуже цікава сьогодні, яка не залежить від харківської радянської традиції, від СПУ, від офіційної літератури. Себто, вони виросли на вечорах, на фестивалях, які відбувались у Харкові у кінці 90-хх на поч. 2000 років. Їх велика кількість, письменників. Я зараз збираю і видаю антологію сучасної харківської літератури. Мені не подобається слово "школа" чи "напрям", але це досить потужне явище. Я думаю через років 3-4 виокремиться з цього середовища кілька самодостатніх імен.

Сьогодні вже можу назвати Сашка Ушкалова, Олега Коцарєва, дуже самобутнього, Лалу Багірову. Це україномовні, а крім того у нас є цікаві російськомовні, яких безпідставно витісняє українська література. Але ж не можна викидати хорошу літературу.

Галка Крук:

Що свіжого?

Те, що проект був мультимедійний, він охоплював і музику і літературу, зрештою запланований ще був фільм, на якому вирішили обмежитись. Свіжими були враження від шведської поезії, бо якщо, до того читала якусь прозу в перекладі, то поезію – ні.

Зрештою, саме спілкування і сам досвід подорожування Україною відкрив мені багато в тому значенні, що в нас є багато стереотипів, навіть у письменницькому середовищі. Як український читач сприймає поезію, яка поезія йому подобається, яка ні.

Насправді, цей проект добре ілюструє, те, що український читач, слухач, є відкритим до інакшості. Він не зациклюється на українському продукті, хоче щоразу відкривати щось нове, це дуже приємно. Шведів сприймали дуже відкрито, було багато відгуків. Я думаю, що принаймні, з цього вони задоволенні. Це було дуже СВІЖО.

СВІЖЕ у різних містах...

Було по-різному, все залежало від публіки і залу. В принципі, в Києві було все в приміщенні малого театру, прийшло приблизно 600 людей. Це дещо офіційний вечір. Починалось з виступів дипломатичних представників Швеції. Це було відкриття всього українсько-шведського проекту. Публіка сприймала у контексті цього обрамлення.

У Харкові це була мала сцена театру Березіль, це вже була атмосфера якогось авангарду. Це було досить технічне приміщення, воно налаштоване на конструктивність. авдиторія була молодіжна.

У Дніпропетровську це була сцена театру "Крик", все виглядало, як вистава. В Одесі було приміщення нічного клубу, теж була своя специфіка, бо вхід був платний. Публіка була досить цікавою, можливо не літературна, проте не менш цікава. Для багатьох знайомство з поезією було вперше, не лише шведською, але й з українською. І цікаво мені було, як все пройде у Львові, бо ця авдиторія мені найближча.

Чому саме Жадан і Крук?

Я так розумію, що все до певної міри є суб'єктивним, і є випадковістю. Тут був важливим принцип, що як шведи представляють різні регіони Швеції, так ми представляємо різні регіони України. Ну і звичайно, був момент гендерної рівності, тому так і у шведів вийшов вибір.

Чого від Вас можна чекати свіжого найближчим часом, поза контекстом Свіжого?

Можна очікувати з того, що я зараз роблю, це проекти на перетині культур, літератури і різних видів мистецтва. От недавно ми працювали, був цікавий фестиваль у Вільнюсі "Синтезія" в рамках цього фестивалю кілька українських авторів і кілька литовських авторів і відеохудожників працювали над спільними поетичними відеороликами, поетичними кліпами і на разі ми провели цю частину у Вільнюсі і Києві, по тижню зйомок і робіт разом.

Думаю, представимо цей проект частково у Киві і у Вільнюсі. Ми привеземо його до Львова, коли він буде у більш завершеній формі презентації, гадаю до форуму.

Оля Вишня

Lina Ekdahl & Martin McFaul (dikter och music)

1. Jag Tror Att Jag Har Ett Behov
2. Besök
3. Instrumental
4. Sommarens sista Köp
5. Våra vita Ägg
6. Fetto
7. Vår På Hösten
8. Varför Är Jag Inte Pigg
9. Sjön
10. Gräl
11. Konflikten Är Löst
12. Säger Nej
13. Faror
14. Nuförtiden
15. Vad Dom Vill
16. Vägen
17. Country Road