Про це 14 липня 2014 року заявив народний депутат від ВО «Свобода», очільник Волинської «Свободи» Анатолій Вітів, коментуючи пропозиції глави німецького уряду до української влади якнайшвидше розпочати переговори з терористами на Сході.

«Пропозиції Ангели Меркель, які були озвучені після її теплої бразильської зустрічі з окупантом Владіміром Путіним, принижують Україну та Європу. Складається враження, що Ангела Меркель вирішила стати адвокатом та рупором агресора і прагне будь-якою ціною допомогти Росії уникнути відповідальності за вчинені проти України злочини. На жаль, німецький канцлер стала на сумнівний шлях Невілла Чемберлена у світовій політиці. Схоже, вона забула, що шлях умиротворення агресора, який проходили у 30-их роках XX століття, завершився світовою війною. Також не варто забувати, що психічно нездорові амбіції Путіна не обмежуються лише Кримом і Україною, а й несуть небезпеку іншим державам. Якщо Меркель так стурбована долею російських терористів і загарбників, то їй варто було би задля послідовності рекомендувати США провести термінові переговори з Аль-Каїдою чи Талібаном», - наголосив націоналіст.

Також Анатолій Вітів констатував, що зараз через позицію окремих європейських політиків питання дієвих санкцій проти Росії навмисно саботується:

«Замість того щоб допомогти Україні і ввести справді дієві, а не поверхові санкції проти російського агресора, окремі європейські політики взяли курс на зраду українців і потурання окупантам. Вони вже готові забути про окупацію Криму і зробити незалежність та цілісність України розмінною монетою в своїх приватних торгах з Путіним. Ці політичні горе-діячі забули про європейські принципи, які вони тепер, схоже, готові продати за гроші. Я рекомендував би Ангелі Меркель і групі друзів імперіалістичної Росії у Європі не нав'язувати світові путінське бачення війни на Донбасі як «внутрішнього українського конфлікту». Бо насправді відбувається неприхована російська інтервенція, а ці адвокати Путіна вдають, що нічого не відбувається. Деяким європейським лідерам пора остаточно для себе визначатися, які ж насправді принципи вони відстоюють і кого підтримують».