Батьки Пресвятої Богородиці, св. Йоаким і Анна, будучи бездітними, дали обіцянку, що якщо в них народиться дитя, то вони віддадуть його на службу Богові у Єрусалимський храм. Господь Бог вислухав їхні молитви і дав їм доньку. Коли Марії виповнилося три роки, батьки привели її до храму та віддали в руки первосвященика Захарії, батька св. Івана Предтечі. Там Пресвята Богородиця перебувала тривалий час аж до заручин зі св. Йосифом, пише best-info.com.ua.

У календарному циклі українського народу це свято завершує осінній сезон і починає зимовий. Головною метою святкувань цього дня було накликати багатство та добробут на майбутній рік.

Як на Різдво і Великдень, хто перший вранці на Введення прийде до хати, той буде першим «полазником» — тим, хто приносить добро чи якесь лихо на новий господарський рік. Тому сусіди намагаються не заходити на Введення вранці до чужої хати, щоб потім не було нарікання, що то вони принесли нещастя. Коли першим до хати увійде молодий гарний чоловік, а ще й із грішми, то добра ознака: весь рік у хаті всі будуть здорові та водитимуться гроші. Якщо ж увійде старий і немічний, а ще й бідний, то і хворі в хаті будуть, і злидні заведуться. Найгірше ж, переказують люди, як зайде першою до хати стара жінка, — «то вже добра не жди». Недобре також, якщо хтось із сторонніх приходить цього дня щось позичати.

Початок нового господарського року у введенських повір’ях виступає виразно: до Введення можна копати лопатою землю, а від Введення до Благовіщення — ні, бо земля спочиває і на літо сили набирає: жінки запасаються глиною до Введення. Від Введення до Дев’ятого четверга (після Різдва Христового) не годиться бити білизну на воді праниками, бо то, мовляв, шкодить ниві та може влітку навести бурю на поля. З цих самих мотивів, а ще через зневагу від людей, треба й коноплі потерти до Введення.

Вночі проти Введення подекуди дівчата святили воду ще дохристиянським звичаєм: брали воду в такому місці, де сходяться три струмки, проливали воду через полум’я так, аби вона проходила між двома вогнями, і потім уживали тієї води проти хвороб, від вроків і на любовні чари. По півночі жінки сідали голі на порозі та пряли самосівні коноплі, щоб «прядиво пішло на руку». Обсипали того дня корови сім’ям і мастили олією вим’я, щоб давали багато молока, й обкурювали їх, щоб ніхто не міг того молока відібрати.

Як із іншими великими річними святами, це свято пов’язувалося з культом померлих: «На цей день Бог одпускає праведні душі подивитися на своє тіло, тому воно називається Видінням (народна етимологія: Введіння — «видіння»), що душа бачить своє тіло».

У цей час в Україні вже зазвичай випав сніг, тому кажуть: «Третя Пречиста снігом покриває».