Упіймати в свої «обійми без меж» Василь Горбаль мріяв Київ, а от реальний шанс потрапити в них отримав чомусь Львів. Такою була воля Януковича. Дисонанс між омріяним та реальністю в теперішньому житті Василя Горбаля – як на долоні.

20 квітня Львівщина отримала несподіваного губернатора. Перший сюрприз: Горбаль – не лише розумна, але й освічена людина, до того ж має досвід роботи закордоном, а в Україні – як в бізнес, так й – в політичних структурах.

Сюрприз другий: він – непристойно, як на провінційний Львів, багата людина, і що взагалі для галицького П’ємонту є неоднозначним – людина, яка не цурається світського життя й публічності. Бентлі, Брегети, дорогі костюми, ресторани, красива подруга, аерошути та інші атрибути з життя людей, які до Горбаля у Львів неохоче приїжджали, хіба що на вік-енд і не частіше одного разу на десять років. І що з цим всім робити у Львові? Кому це тут покажеш і хто це все оцінить (навіть та ж «жовта преса», що на Львівщині відсутня, як факт)?

Третій сюрприз: у Горбаля за плечима немалий, хоча й різний за успіхом політичний досвід виживання в великій політиці та як можна підозрювати, розуміння того, що дорога до повернення на київську орбіту лежить саме через Львів.

Отож, схоже на те, що ототожнення в свідомості галичан Горбаля з Партією регіонів – наразі єдиний його недолік, який втім, за певних обставин, може переважити всі інші позитиви.

Переглядаючи всі інтерв’ю, які новий губернатор охоче роздає наразі регіональним ЗМІ, складно не звернути увагу на одну обставину: ніхто не задав Горбалю питання про те, а чи надовго він сюди приїхав і чи не планує свої подальші життєві чи бізнесові плани зв’язати зі Львівщиною.

Бо справді, це питання видається недоречним, адже всі розуміють, що він сюди – відносно ненадовго. Наразі Львівщина для Горбаля – перехідна ланка чи кар’єрний зигзаг, не більше. У будь-який момент, аби лише команда згори, він збере валізи й покотитися колобочком далі.

І знову виникає відчуття певного дисонансу між заявами Горбаля про системну та наполегливу працю задля розвиту Львівщини і легкістю, з якою він, як сучасна європейська людина, декларує свою не прив’язаність до будь-якого міста чи країни. Він прибув сюди, як менеджер, що професійно (?) реалізує конкретний проект і в ту ж саму мить, як цей проект завершиться, буде готовий до виконання іншого нового проекту будь-де, хоч на Чукотці. Але все ж – краще у Києві.

Чи цікавий для Горбаля проект керівництва Львівщиною? Напевне, що так. Адже попри блискучий послужний список, у нього до цього часу не було досвіду роботи саме в структурах державної виконавчої влади. Отож, успішне губернаторство – це не лише «путівка» на державну службу в центральних органах влади у Києві, але й особистий досвід, якого раніше не було і який для кожної розумної людини є в чомусь безцінний.

Чи зможе він реалізувати себе на цій посаді? Відповідь на це питання залежить від ієрархії в шкалі персональних цінностей Горбаля. Тобто, від того, що він особисто вкладає в поняття «реалізувати себе на посаді губернатора Львівщині».

Якщо Горбалю насправді залежить на тому, щоб впіймати у свої безмежні обійми передусім Київ, то ціною за це – стане розчарування львів’ян. Якщо ж Горбалю хоч трохи розходиться на їх симпатіях та повазі, то він буде приречений робити речі, які не так будуть наближувати, як віддаляти від його мрії, розташованої на столичних схилах.

фото: aghia-paraskevi.over-blog.com