Пане Тарасе, яких, на Вашу думку, реформ потребує медична галузь України?

Ідеї щодо реформи медичної галузі можна розглядати у двох площинах. По-перше, локально, в межах одного населеного пункту, міста чи області, але ці ідеї є напів легітимними.

Вони базуються на тому, що рішенням сесії міської чи обласної ради можна змінити форму господарювання певних закладів охорони здоров’я з комунальної або державної форми власності на госпрозрахункову, або приватну (акціонерні товариства), де кожен працівник має свою частку. Це заклади, які пов’язані з комерційною медициною – стоматологія, пластична хірургія, дерматологія та шкірвенерологія, ультразвукова діагностика і інші, тобто ті галузі, які вже давно є практично комерційними, хоча юридично вони у державній або комунальній власності.

Такі експерименти проводяться. Наприклад, у Херсонській області ще 10 років тому рішенням сесії обласної ради обласну стоматологічну поліклініку перевели з державної форми власності в акціонерне товариство і на даний час цей заклад успішно конкурує на ринку стоматології. Хоча така форма зміни статусу тих чи інших закладів охорони здоров’я є хаотичною і не має під собою повноцінної юридичної основи, тому що 49 стаття Конституції України гарантує безкоштовне медичне обслуговування нашим громадянам.

У всіх цивілізованих країнах світу існує страхова медицина. Кожен громадянин, що офіційно отримує заробітну платню, має свій страховий поліс на певну суму і може звернутися в будь-який лікувальний заклад державної чи приватної форми власності.

Для того, щоб увести страхову медицину, навіть не обов’язково змінювати Конституцію. Закон „Про страхову медицину” може прийняти Верховна рада 226-ма голосами. Тим самим ми можемо змінити вертикаль галузі охорони здоров’я. Зараз у нас залишилася система із радянських часів. На чому вона базується? Є бюджет країни, області, міста, в ньому закладений певний відсоток на галузь охорони здоров’я і він рівномірно чи нерівномірно розподіляється між всіма медичними закладами. Така форма існує тільки в соціалістичних країнах – Білорусія, Куба, Північна Корея, де все досі знаходиться у державній власності. У нас сьогодні 90% майна є у приватній власності. У державній власності залишилися тільки медицина і освіта.

У Верховній Раді України вже двічі розглядався проект Закону „Про обов’язкове медичне страхування”. Але його так і не прийняли...

Проблема в тому, що більшість офіційних зарплат є заниженими. 80% економіки знаходиться в тіні, мінімальна зарплата є 625 гривень. І якщо сьогодні Верховна Рада прийме закон „Про обов’язкове медичне страхування”, це означатиме, що в Україні наступить колапс закладів охорони здоров’я. Тих податків, які можуть сплачуватися із офіційних зарплат на медицину, не вистачить навіть на мінімальні видатки медичних установ.

Цей шлях пройшла Росія і він призвів до того, що зараз у них в медичних закладах ситуація гірша, ніж в Україні.

Для того, щоб нормалізувати ситуацію у галузі охорони здоров’я, в країні потрібно збалансувати податковий кодекс – по-перше, він повинен бути прийнятним для бізнесу, щоб бізнес платив податки, по-друге, зарплата повинна виплачуватися прозоро. Тут потрібен комплексний підхід і бізнесу, і держави, і податкової служби, так як є в Польщі, Угорщині тощо. Якщо ми вийдемо на офіційні зарплати, то ці суми будуть втричі більші, як мінімум, ніж є зараз. Маючи офіційну зарплату, наприклад, 2 тисячі гривень, кожен зможе платити 5% - 100 гривень в місяць – на медичне страхування. В рік це вийде 1200 гривень. Тоді заклади охорони здоров’я зможуть існувати і прогресувати. Вони зможуть конкурувати одне з одним.

Заклади, які надають якісні медичне обслуговування, залучатимуть до себе більше пацієнтів і в цьому випадку вони зможуть робити ремонти, закуповувати обладнання, матеріали і працювати прозоро, не порушуючи законодавчу базу. Заклад, де неякісно працюють лікарі та адміністрація, збанкрутує. І це  буде справедливо. Це призведе до певного скорочення медичних установ, які є непотрібними і є баластом для бюджетів всіх рівнів. Тоді настане момент істини, відбудеться чистка, тоді у галузь охорони здоров’я вступить класична ринкова економіка.

Що тоді буде із приватними закладами?

Приватні заклади будуть рівноправно конкурувати із державними медичними закладами.

То коли в Україні з’явиться державне медичне страхування?

Прийнявши сьогодні Закон „Про медичне страхування” ми погіршимо ситуацію в країні. Тому що держава гарантує закладам охорони здоров’я мінімальну заробітну платню і оплату комунальних послуг і вона це виконує. Держава також гарантує не скорочення медичних закладів і це вона також виконує. Тобто держава в цілому мінімально підтримує медицину. Лікар знає, що його не виженуть з роботи, що він матиме мінімальну зарплату і що в кабінеті буде тепло.

Решту коштів доводиться заробляти іншими способами – це залучення благочинних внесків, грантів, які на сьогоднішній день законодавством не заборонені. Тобто пацієнт, який має бажання допомогти лікарні, дати якісь кошти на ремонт чи обладнання, може це зробити за допомогою благочинного внеску.

Чи планується спробувати реформувати галузь на рівні Львова?

Я не володію такою інформацією.

Яка сьогодні ситуація із зайнятістю медичних працівників?

Фактично медичні працівники недовантажені роботою, мають недостатню кількість пацієнтів. Кількість штатних одиниць була закладена ще за радянських часів, тому цей штат явно більший за існуючу потребу. Тому можна сказати, що працівники медичних закладів сьогодні не є повноцінно зайнятими.
У Львові один з найбільших медичних університетів і дуже велика кількість студентів – близько 50% - після закінчення навчання не мають роботи. Часто вони змінюють форму діяльності і займаються чимось іншим.

Як Ви дивитесь на те, що у медичних закладах освіти існує корупція?

Я переконаний у тому, що медичні освітні заклади не є тотально корумпованими. Для студентів, які мають бажання вчитися, можливим є навчання без хабарів. А корупція породжується мізерними зарплатами викладачів і стимулюється студентами, які не хочуть вчитися.

Але в результаті дипломи будуть однакові...

Так. Але ті, ті студенти, які добре вчилися і хотіли цього, працюють за спеціальністю. Ті, які не хотіли вчитися, зараз не мають пацієнтів або займаються чимось іншим. Тобто ринкова економіка сама поставить все на свої місця. Диплом сьогодні не гарантує наявність пацієнтів. Пацієнт шукає фахівця, людину з ім’ям, а ім’я треба заробити. В медицині ринкова економіка вже давно є, і не на папері. Той, хто надає якісні послуги і має рекомендації від колег та пацієнтів, той має роботу і навпаки.

Щодо залучення позабюджетних коштів. Багато людей скаржиться на те, що благодійні внески у лікарняний фонд часто є добровільно-примусовими...

Поняття благодійності виключає можливість примусу. Благочинний фонд не є частиною структури охорони здоров’я, кожен пацієнт може вносити кошти або ні. І механізму впливу на пацієнта на сьогоднішній день не існує. Він сам визначається.

Які ще є позабюджетні джерела фінансування?

Гранти. Той чи інший заклад, який подав свої документи в Європейську Асоціацію закладів охорони здоров’я, може отримати певні гранти. Але вони виділяються в основному для профільних закладів, наприклад, дитячій клінічній лікарні, онкологічним закладам тощо.

Також із закордону є гуманітарна допомога.

Також потужні корпорації – будівельні, торгівельні тощо – беруть під патронат якийсь заклад охорони здоров’я і фінансують його.

Є велика кількість заможних українців, вони мають можливість персонально допомогти медичним установам. Це є одна з форм  меценатської діяльності. Вона базується на тому, що певні бізнесові організації мають бажання допомогти дитячим закладам, часто це пов’язано з пульмонологією, урологією, радіаційною медициною. Меценати можуть купити якийсь діагностичний апарат, який збереже життя багатьом людям. Це вважається цілком прийнятним. Дехто йде до церкви, а дехто йде в лікарню.

Які позабюджетні кошти залучає Ваша поліклініка?

Пацієнти, які задоволені лікуванням в нашій установі, можуть внести благочинний внесок на рахунок благочинного фонду.

Чи може зараз державна медицина, наприклад, Ваша поліклініка, конкурувати з приватними закладами?

На це питання не можна дати однозначної відповіді. Але в нашій установі працює багато фахівців, які проводять якісне медичне обслуговування пацієнтів.