Ще одні жертви трендових перегонів за модою на 80-ті. Американські айдіемщики Telefon Tel Aviv так пізно вирішили наздогнати і перегнати ранні альбоми Depeche Mode. Сінті-поп – рулить.

Тіні Depeche Mode кружляють над тель-авівськими мобілами-пациками (Joshua Eustis, Charles Cooper). Машина часу запущена над альбомами "Speak & Spell" (1981), "A Broken Frame" (1982) і особливо над "Construction Time Again" (1983) та "Black Celebration" (1986). Величезні тіні Kraftwerk тут також шарились стінами (що й не дивно транзитом через Depeche Mode).

Після крутого дебютника "Fahrenheit Fair Enough" (2001) з ульотним стартовим треком, американці зробили віражик на майже мейнстрім і заспівали на "Map Of What Is Effortless" (2004). В наявності майже 2-ва хіта (якщо їх так можна назвати) – "I Lied" та "Nothing Is Worth Losing That".

В 2007 вийшов прикольний і повністю озвучений альбом "Remixes Compiled" з як вже зрозуміло, реміксами на відомих людей. Наприклад, на NIN і такого ж крапаль співаючого на альбомі "Walls" (2007) айдіемщика Apparat. З такої ж співаючо-електронної братії можна назвати й герра Ulrich-а Schnauss-а "Goodbye" (2007). На альбомі прикалістів Modeselektor "Happy Birthday!" (2007) засвітився й Том Йорк, якому такі електро-вокальні глюки після "Kid A" і "Eraser" – також не чужі космонавти. Та й наші Надто Сонні тут пробігали зі своїм "Art Fraud" (2008).

Все це прикольно, але навіть сам Дейв Гехан на своєму "Hourglass" (2007) не залазив в таку далеку степь. Хоча, можливо що ще залізе.

На "Immolate Yourself " рулить сінті-поп депешмодного асортименту ("Helen Of Troy", "The Birds" і "You Are The Worst Thing In The World" – яскраві приклади), безперечо приправлений мінімальними айдіемними параметрами. Індастріальні частинки ("Your Every Idol", "Immolate Yourself") можна віднести також до Депешів, вони тоді також таким балувались.

Майже безпросвітний альбомчик з відмороженістю в далекому космосі, де інфантильні голосочки згадують про квітучу землю. Макабрична темрява танцює чунга-чангу на "Stay Away From Being Maybe". Ще якісь надії є на "I Made A Tree On The Wold" Диск більш розмитий, невизначений, на відміну від чіткості "Fahrenheit Fair Enough" та "Map Of What Is Effortless". До старого формату, з великим упередженням можна приписати "Your Mouth" і "M".

Загубленість виражається напевне, найкращим треком (хоча на денсхіт тут претендує "The Birds") "You Are the Worst Thing In The World" і питанням – навіщо пацикам уся ця модна завернутість.

Радості абсолютного розщеплення і наступного розчинення в космосі як в треці "Fahrenheit Fair Enough" немає. Немає й амбієнтового плачу "I Lied". Є модне роздоріжжя, яке хіба що тими ж модними закосами й запам'ятається. Бажання часто програють реальності.

1. The Birds
2. Your Mouth
3. M
4. Helen Of Troy
5. Mostly Translucent
6. Stay Away From Being Maybe
7. I Made A Tree On The Wold
8. Your Every Idol
9. You Are the Worst Thing In The World
10. Immolate Yourself