Тетяна Крушельницька – депутат Львівської міської ради п’яти останніх скликань, член НРУ

Пані Тетяно, ви особисто підтримували ідею створення БНУНС?

Я завжди підтримувала ідею створення блоку. Пам’ятаєте скільки років підряд львів’яни зокрема, а всі українці загалом запитували у представників різних політичних сил: чому ви не об’єднуєтеся? Звичайно, інша справа як цей процес – об’єднання в одну політичну силу – виглядатиме після виборів. Чи злиття буде відбуватися поетапно, чи одразу, але я прихильник блоків, зокрема нашого блоку.

З іншого боку, пригадуєте, на рівні нашого міста було таке гасло: об’єднуючись, ми втрачаємо. Звідки такі висновки? У нас у Львові депутати міської ради мають трохи довший стаж об’єднання. Ми об’єднувалися ще раніше, у нас колись був блок з ПРП. Безперечно, коли партія йде на вибори самі, то вона може представити список в 90 депутатів, якщо мова йде про міську раду. А якщо ми йдемо у блоці, то відповідно “виставляємо” менше своїх людей. Однак об’єднання вчить нас знаходити спільну мову, спільні пріоритети, вирішувати окремі питання, знаходячи консенсус. Я думаю, що це є наслідок політичної зрілості.

Щодо єднання з Партією регіонів. Не може бути ніякої мови про такий союз. В нас неможливий союз із такою політичною силою, де лідери мають також і кримінальний авторитет. Блок підписав угоду з БЮТ. В цьому документі розписані основні кроки на найближчі післявиборчі години. І хоча наші політики не зуміли використати досвід попередніх століть України – досвід роздрібнення, то свій негативний досвід з попередніх виборів вони використати зуміють. Я особисто на це дуже розраховую. Правила існують для того, аби їх виконувати, бо виконання будь-яких правил, як от правил дорожнього руху – це життєва необхідність. Наші політики, сподіваюся, достатньо відповідальні для того, щоб це розуміти. Я не можу в цей момент, ідучи на вибори і переконуючи інших, дозволити собі сумніватися в таких речах.

А говорячи про нашого союзника – БЮТ зауважу, що їхні окремі кроки, особливо після останніх виборів, я оцінюю доволі критично. Але зауважу, що до майбутніх виборів вони готуються напевне краще, ніж ми. В нас млявіше працюють штаби. З іншого боку, ми намагаємося змінити у таких штабах керівників. Наприклад, змінили керівника у Золочівському штабі і вже одразу стало видно результат: робота там активізувалася.

Блок НУНС – пропрезидентський. Нещодавно на прес-конференції лідер КПУ пан Симоненко заявив, що інститут президентства в Україні призводить до корупції у владі, дестабілізує ситуацію в Україні та загалом є для нашої країни задорогим…

Я сподіваюся, що я доживу до тих часів, коли Комуністична партія взагалі зникне з політичної арени. Щодо інституту президентства, то не варто казати, що Президент нам дорого вартує. Я точно знаю, що нам задорого коштує Верховна Рада. Ми довго чекали на рішучий крок від Президента і цей крок – щодо дострокових парламентських виборів – я вважаю дуже правильним. Якби президент цього не зробив, то я не знаю, що б ця більшість у парламенті наприймала, куди би зайшла її робота і чи припинився би процес скуповування голосів та іншої ганьби, що відбувалася у парламенті. А, скажімо, для наших західних сусідів дострокові вибори, розпуск парламенту – звична річ. Якщо є парламентська криза, якщо є глухий кут, то іншого виходу аніж розпуск ради немає. Цей парламент недієздатний і він мусить бути замінений іншим.

Безсумнівно, є дуже багато скептиків, але ми голосували за Президента і маємо його підтримувати. І не тільки формально. Ми мусимо зробити зусилля і намагатися зрозуміти його кроки. Коли він представляв Януковича як прем’єр-міністра, ми всі цей крок не схвалили. Але цей уряд дуже “добре” показав себе за час своєї роботи: і газ дешевший не став, і ціни стрімко зросли. Хто хоче думати – зробить з цього висновки. Кроки Президента є глибоко продумані і, сподіваюся, що він буде послідовним і надалі. Якби там не було: Ющенко – українець до глибини душі. Це дуже важливо.

Чи вдасться помаранчевим виконати свої передвиборчі обіцянки у парламенті?

Я абсолютно не розраховую на те, що всі гасла будуть виконані. Кожна політична партія щось обіцяє, але в парламент приходить декілька сил і вже там між ними відбувається перетягання на різні проблеми, що вони вважають пріоритетними. Але я сподіваюся, що основні питання, які порушує Президент (я не хочу це називати обіцянками, це скоріш наміри), будуть виконані. Лише шкода, що говориться лише про підтримку молодих матерів, про стимуляцію народження другої дитини, а замало мови про захист старших людей. Ситуація із пенсією, на яку ледь можна прожити, для людей, які багато десятків років відпрацювали на державу, мусить бути змінена. Шкода, що у передвиборчих промовах та агітаціях цей фактор використовується мало. А це необхідно для держави. Країна мусить пошановувати тих, хто її творив.

У кожному разі, не можна бути настільки інфантильним, щоб сподіватися, що легко та швидко виконається те, що планується. Ми багато втратили. І не за останні роки, а за роки попередні і за попередніх президентів. Ми мусимо підтримувати курс Президента – курс на Європу, на цивілізованість, на включення у європейську співдружність, я вже не кажу в ЄС, просто повноцінне входження до цієї європейської родини. Україна то завжди була в Європі.

Як львів’янка, вирішення яких проблем Ви очікуєте насамперед?

Абстрагуючись від тих проблем, які могла би вирішити держава хочу сказати, що найбільшою проблемою є те, що ми самі не допрацьовуємо. При тих відносно невеликих сумах, які ми маємо у розпорядженні, ми не маємо морального права на недогляд за їх використанням. Наприклад, ремонт на вул. Чернігівській, де міняли мережі. Робота тривала довго, але результат невтішний: повилізали каналізаційні люки, порозлізалася бруківка. Це таке марнотратство грошей! Я буду робити запит на найближчій сесії з цього питання. Потрібно для всіх львів’ян з'ясувати: які кошти були витрачені, хто конкретно винен у цьому і як ця людина покарана! Є багато проблем, які ми можемо вирішити тут на місці своїми руками. І на це не впливає кількість наших депутатів у парламенті.

Щодо того, що би мала держава зробити за нас. Ми знаємо, що Польща від Євросоюзу на підготовку до Євро-2012 одержує 100 мільярдів євро. Цікаво, як підсилить Україна Львів для підготовки до цієї визначної події.

Зараз багато хто говорить про необхідність повернення до мажоритарної системи виборів. Якою є Ваша думка з цього приводу?

Коли депутати обиралися не за партійними списками, а за мажоритарним, то вони були більше прив’язаними до місця обирання – району, міста чи селища. І більшу уваги приділяли проблемам цього виборчого округу. Я бачу це по Львівській міській раді. Не думаю, щоби у Верховній Раді також не спрацьовував аналогічний фактор: не має прив’язки до конкретного округу – немає відповідальності перед конкретними людьми. Така ситуація, що була раніше: поєднання пропорційної та мажоритарної систем 50 на 50 була кращою. А щодо міської ради, то це навіть не можна порівнювати. Хоча раніше вважалося, що мажоритарний принцип – це крок до деструктуризації суспільства. Але ж депутат-мажоритарник завжди відповідальніший перед людьми, думає про виконання зобов’язань, які давав перед конкретними виборцями.