The Fireman "Electric Arguments" (2008)

Матюгальний фірман сера Пола Маккартні забабаханий в корпорації з Мартіном Гловером (Martin Glover), відомого ака Youth і до того ж басиста культових Killing Joke на яких вчився вирізати лобзіком Курт Кобейн.

Сер Пол залетів в джунглі приблюзованого амбієнтного тєхно, обматюкав нехорошими словами сучку Хізер Міллз і переїбав (що головне) охуєзним розрядом "Nothing Too Much Just Out Of Sight". Такого від нього ніхто не чекав. Попередній, безніковий фірманом альбомчик "Memory Almost Full" (2007), ходить в порівнянні з "Electric Arguments" на горшочок.

На диску вистачає різного добра. І салютів 80-м ("Sing The Changes"). І дикого стьобу ("Two Magpies"). І колискових глиб епохи Відродження "Traveling Light". І приблюзованого бойовичка "Highway" з грувіком. І псіха-фолку "Sun is Shining". І оркестрованих надій на світле майбутнє "Dance ’Til We’re High". І піратського горлопана "Light From Your Lighthouse" з диким котячим криком над трупом мертвяка. Все це добро різної якості: бувають й несподівані приколи і закономірні проколи.

Останні декілька треків тусують слідами приблюзованих гоа-псіхадєлів The Amorphous Androgynous: харекрішни там всякі, медитації, обкурений транс та інша радість життя ("Lifelong Passion (Sail Away)", "Is This Love?"), пташечки щебечуть, тьолкі еротично щось шепочуть ("Universal Here, Everlasting Now", "Don’t Stop Running"). Кароч, майя повна.

На прикольній "Lovers in a Dream" виникає тільки одне запитання: чим сер Пол займався на початку 90-х? Грувний амбієнт-тєхно з жирною віолончелькою і какафонією на чай, це ж просто прикол ходячий. Хоча, ще одна культова банда The Orb щось спопсилась на своєму новому диску "The Dream" (2008). Чого Маккартні раніше не в'їхав цю тему – незрозуміло.

Але головною бомбою "Electric Arguments" є шквальний блюзо-нойзяк "Nothing Too Much Just out of Sight" від якого дерева гнуться, а пташки падають мертві. Всі баби-сукі підколодні получили прикурки по повній програмі. Джек Вайт тремтячими ручками курить здоровенну пахітоску. Злий Маккартні, це блять, сила! Де ж він тільки раніше був? Років та 20-ть тому? А то всьо: ол ю нід із лав, лав, лав.

1. Nothing Too Much Just out of Sight
2. Two Magpies
3. Sing The Changes
4. Traveling Light
5. Highway
6. Light From Your Lighthouse
7. Sun is Shining
8. Dance ’Til We’re High
9. Lifelong Passion (Sail Away)
10. Is This Love?
11. Lovers in a Dream
12. Universal Here, Everlasting Now
13. Don’t Stop Running

Razorlight "Slipway Fires" (2008)

Ще одні британські рокєри-хуйокєри йдуть протоптаною стежиною своїх альбіонних френдів. Лондонські попригунчики, ідеально створені для сліз муркотьолок запам'ятались дебютним пост-панк ревайвлом на "Up All Night" (2004).

Відзначились прикольним тречком "Kirby's House" на солянці "War Child – Help A Day In The Life" (2005). Цей тречок привів до 2-го альбому рейзорлайтів "Razorlight" (2006), де головним хітом стала чомусь "America" + ще декілька наявних ретро-запливів.

3-й альбомчик лондонських дендюків "Slipway Fires" якось дивно шариться слідами чи то I Am Kloot, чи то Decemberists альбомчика "The Crane Wife" (2006), чи то просто нотами The Who. Самоповторчиками-моторчиками крутиться над саундами культових Wire (про їх цьогорічний альбом краще не згадувати). Залітає в благословенний 80-десятницький пафос U2 і придурашений похуїзм 60-х.

В більшості випадків альбом страшенно занудить фортепіанкою, але "Stinger" і "Monster Boots" – просто хароші треки. На "The House" муркотьолкі будуть плакати (щось в ньому є від "Drops Of Jupiter" бандюльки Train). Ну от десь так і варто сприймати цей альбомчик лондонських піжонів.

1. Wire To Wire
2. Hostage Of Love
3. You And The Rest
4. Tabloid Lover
5. North London Trash
6. 60 Thompson
7. Stinger
8. Burberry Blue Eyes
9. Blood For Wild Blood
10. Monster Boots
11. The House