Костенко приїхав до Львова на 10-му ешелоні своєї мініатюрної влади. Вміння вчасно піти – не є чеснотою українських політиків. Присоски вже мохом поросли. Краще сидіти в теплій Раді, ніж пертись в холодні Гімалаї.

На такі пресухи можна запізнюватись на 20 хвилин. Ще зовсім трохи – і на них вже можна буде не приходити. Нащо тут дивитись і кого слухати? Похоронні причитання колишньої надії незалежної України та героїчного альпініста? Дивитись на гонську агонію та останні конвульсії вишиваних патріотів, які пропукали все що могли і мали?

Майже рік минув з їх передивиборного мітингу та пресухи в кафешці "Гармонія". Відтоді, в житті Костенка гармонія так і не прописалась. Навіщо тоді було ходити в гори, якщо до цього часу так нічого і не зрозуміти в житті? Заради тьолок та їх електричної манічки до підкорювачів Всесвіту?

Не допомогли Костенку і франківські яйця. Останнє китайське попередження долі було проігноровано з нордичною стоїчністю. Сонне царство продовжує процвітати на його пастовому годиннику. Патріоти України – живими не здаються, як і вороги Рабіновічя – не дочекаються.

Костенка і та самопроголошених "патріотів України", саме життя і контекст української політики викинуло нафіг з поїзда. Тепер вони біжать за ним і зубами намагаються вгризтись в його колеса. Хоча, зуби і колеса – не найкраще поєднання в людському житті. Хіба що – на картинах і фотках.

Хоча, цей потяг, явно не поїзд на Дарджилінг. Тому ні катарсису, ні нірвани не буде. Тільки Костенку і його друззям важко це визнати. Він, як і його пенсіонерний табір валить на електоральне небо. А там галочка в бюлетені вже нікому непотрібна.

Неофіційна похоронна процесія вже не 1-й рік блукає Україною. Пішли есдеки і соціалісти. Підуть, нарешті, комуністи. З цими й так усе зрозуміло. Вони принаймні, не рвали на собі вишиванок і не кричали "Україна – понад усе".

Українські пластмасові патріоти в китайських вишиванках провтикали свій момент. Тупо його провтикали. Тому й збирають жменьку старпьорів і гонять свої абсурдні ідеї. Займаються дрібним піаром. Підбирають розсипані одногривневі купюри. Продукція одноразового використання повторно не використовується навіть в Африці. Що вже тоді говорити про оспіваний в піснях і легендах географічний центр Європи.