В минулому то був хороший гімн. Але часи змінилися.

Про це у коментарі ІА Вголос сказав філософ Сергій Дацюк.

"В 90-ті ще були ілюзії, що традицій та історії достатньо для незалежної України, хай би вони навіть суперечили сьогоденню. Тепер на тлі війни виявилося, що недостатньо. Потрібне мислення, смисли, перспективи, а отже новий гімн.

“Ще не вмерла” – це поразка. Правка “Ще не вмерла України і слава і воля” нічого не змінює в поразковій настанові, з якої гімн починається. Гімн в принципі не має починатися зі слів “Ще не вмерла”. Мені байдуже, як там у поляків. Але мене бентежить, що текст гімну в цьому плані неадекватний двічі. По-перше, тим, що ми використали чужі малоосмислені слова. По-друге, тим, що в цих словах ми взяли таку ж саму настанову поразки, як і поляки.

“Згинуть наші вороженьки як роса на сонці” – це пасивний ресентимент. Ми ніби ні при чому, вороги самі згинуть. Сама згадка про ворогів у гімні ресентиментальна і означає, що вороги у нас будуть завжди, як і завжди вони самі будуть гинути", - переконує експерт.

“Душу й тіло ми положим за нашу свободу”. Тіло можна покласти за свободу, але не душу. Покласти душу за свободу це не те ж саме, що покласти тіло. Згідно з християнськими догматами, душа безсмертна – покласти її можна лише дияволові чи язичницькому магові. Це антихристиянська теза.

“Покажем, що ми браття козацького роду” – демонстративна архаїка: показати – не означає бути козаком. Тим більше, військові козацькі традиції масово в школах не вчать. Козак – це дуже широке поняття. Що означає показати себе козаком? Які саме риси козацькі ми маємо показати? Як на мене – це дуже древня архаїка. А хіба у нас є козацькі традиції? Бути козацького роду – це жити на Січі, пити і ходити бити бусурманів? “Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці” – беззмістовна і пасивна фраза, бо невідомо, звідки візьметься те панування, якщо воріженьки згинуть самі. Саме на такому підході базується наше нинішнє зовнішнє управління – колись запануєм, але зараз маємо підпорядковуватися новому пану замість старого", - вважає Сергій Дацюк.