Представник сонячної молоді, чувачок Chaz Bundick ака Toro y Moi представляє балеаричну розмитість пляжного берега, вповільненого рапідою у своїй романтичній красі. З нещодавних календариків, таку штукенцію називають chillwave.

З цієї парафії (ще тоді неназваної) вже пробігав Neon Indian і Memory Tapes. Для кращого дидактичного ефекту краще назвати скандинавів Studio та Air France. В подальших варіантах можуть зустрічатись розфокусований до пляжного неспротиву сонцю мікс Pet Shop Boys і Daft Punk ("Low Shoulder"). В чомусь це навіть Animal Collective поставлені на дуже вповільнений режим звучання. Ну й творчий досвід Аріеля Пінка. Безголоса замріяність інколи нагадує інструментальний хіп-хоп РЖБ ("Talamak", "Thanks Vision"), чи в їхньому варіанті – Flying Lotus. На фінішному треку є щось від піонерів хіп-хопу. Так що модні 80-ті й тут рулять.

Релаксація ("Lissoms") сприяє загубленості в інфантильності та фальцетному автостопу, які розгублються в красотах космічних пейзажів і ніяк не хочуть звідти роздуплятись, передаючи на землю лише уривки своїх радіопередач з райських територій ("Fax Shadow").

Глюканутість привозить райдужні видіння, в яких граціозно пританцьовують морські коники. Картинки настільки яскраві, що тривале зосередження на одній з них просто нереальне, тому й присутній елемент швидкострільного скакання різними пікчерзами з зростаючим бажанням пізнати усе і відразу. Бо над шкіркою такої неврівноваженості – ліниві хвилі, які бачили не одну строкату дискотеку за століття.

Збираєтесь на пляж чи хочете розширити свідомість своєї квартири на подобу пісочно-безтурботного блаженства – Toro y Moi Вам в руки.

1. Blessa
2. Minors
3. Imprint After
4. Lissoms
5. Fax Shadow
6. Thanks Vision
7. Freak Love
8. Talamak
9. You Hid
10. Low Shoulder
11. Causers of This