Нещодавно, в одному з інтерв’ю  губернатор Львівщини голова ЛОО «Наша Україна» Петро Олійник звинуватив у корупції попереднє керівництво області (до Олійника Львівщину очолювали добродії О. Сендега і М. Янків). Він заявив буквально наступне: «...Як мені стало відомо, за попереднього керівництва області ціна крісла голови райдержадміністрації коливалася від $100 тис. до $200 тис. залежно від району. За посаду начальника управління облдержадміністрації давали $300-400 тис. Значно вищі розцінки були і, нажаль, залишаються на ці — там призначення, на щастя, від мене жодним чином не залежать».

Звичайно, після такої заяви у правовій державі чиновник негайно наразився би на судовий позов і був би змушений або підтвердити свої звинувачення, або відповідати за наклеп. Наразі жодної реакції на слова Олійника не послідувало.

Зауважимо, що й самого Олійника не раз звинувачували в корупційних діяннях. Найпослідовніше, і навіть не особливо добираючи слова, це робить екс-голова Львівської облради Михайло Сендак. Ось, наприклад, один із багатьох його випадів проти Петра Олійника:

«Я дав питання Петру Михайловичу: куди ділись ці 250 тис. доларів, як дав Сенчук? У нас не треба агітувати, в нас треба створювати нормальні робочі місця, де будуть проходити вибори, щоб вони були забезпечені санітарно, урнами, тощо. Коли приїхав Президент, на зустрічі був Олійник, Сенчук, Горинь, Президент в мене питає: як ти бачиш майбутніх керівників регіонів? Я сказав, що бачу щоб ця людина була досвідчена, і не була бізнесменом, бо коли він буде бізнесмен, він буде нагинати усіх і це призведе до корупції. І тоді Сенчук зірвався як з ланцюга, що ти теж бізнесмен... Я сказав, що в області є багато досвідчених, той же Куйбіда, ті хто можуть претендувати на керівника виконавчого органу області, пан Давимука досвідчений... але голова має бути не бізнесменом.

В нас кордон з ЄС, тут багато переходів, регіон є ласим шматочком. І президент тоді погодився. І мені стало дико, коли Віктор Андрійович приїхав, коли представляв Олійника і Шкараду, і коли ми пішли в дзеркальний зал і коли почали нагороджувати, в тому числі банкіра Кубіва і Гориня, я кажу: вже знову повторюються методи Медведчука. Кажу за які заслуги ви дали Кубіву, а мені відповідають: а ви знаєте скільки він грошей дав на революцію?. Куди поділись ті гроші. Треба було взяти і розписати, от така сума пішла на Дрогобицький штаб, така сума пішла на такий штаб. Але цього не було. Чому цього не зроблено, це ж великі гроші пішли? А тепер заступник Олійника квартиру купив, а його помічник джип купив».

Ще раз повторюємо, Михайло Сендак неодноразово публічно називав голову Львівської ОДА Петра Олійника злодієм і корупціонером. Однак Олійник так і не наважився подати на колишнього керівника Львівської облради до суду. Можливо, просто нічого заперечити?

Не лише Петро Олійник дозволяє собі голослівні звинувачення своїх опонентів у корупції. Ось лише один із багатьох прикладів:

8 лютого 2005 року на прес-конференції тоді ще народний депутат Олекса Гудима звинуватив міського голову Львова Любомира Буняка у корупції під час створення ТзОВ „Компанія „Енергоінвест” зі спорудження парогазової установки на території ТЕЦ-1 ЛМКП „Львівтеплоенерго”. Довідка, яку отримав нардеп Гудима в управлінні державної реєстрації Львівської міськради, за його словами, свідчить, що найближчі родичі міського голови Львова мали частку в ТзОВ, яке було створене на базі комунального майна.

Любомир Буняк не забарився з відповіддю.9 лютого 2005 року міський голова Львова Любомир Буняк скликав прес-конференцію і звинуватив народного депутата Олексу Гудиму у сумнівному використанні 1 млн. грн. під час Помаранчевої революції.

«Олександр Миколайович Гудима, коли була Помаранчева революція, теж поступив не цілком коректно, взявши 1 млн. грн. нібито для виплати видатків на революцію для львів’ян, які прибували до Києва. Але ніяких оправдуючих документів не повернув, а коли його спитали де ж документи, то ні документів, ні грошей не стало», ― сказав він.

«Це мені говорив наш народний львівський депутат, серйозна людина. Він говорить, що незручно ці питання піднімати, бо про всіх нас скажуть, що ми робили негарні речі. І цього не хотілося би, бо так гарно пройшла Помаранчева революція, всі ходили з бантиками, з шарфиками”, ― додав міський голова.

Варто відзначити, що хоча й не випадає кидати в інших камінням тим, хто самі живуть у скляному будинку, представники політичного класу Львівщини є досить легкими на язик і часто обмінюються взаємними звинуваченнями у корупції. І що характерно – кожен раз, коли вони розповідають як їхні колеги зловживали владою - я їм вірю. Вірю як очевидцям, як учасникам, як людям, які самі десятки разів брали участь у чомусь подібному. От коли наші політики щось обіцяють  – не вірю категорично, а коли розповідають один про одного як вони крали чи брали хабарі – вірю, вірю беззастережно!