У США почалась активна фаза передвиборчої кампанії на пост президента. Основними кандидатами на очільника Білого дому є теперішній американський лідер, республіканець Дональд Трамп та представник Демократичної партії Джо Байден.

Так, уже відбулись перші дебати між конкурентами. Під час цього «милого діалогу» кандидати у президенти США обмінялися образливими висловами на адресу один одного, при чому Джо Байден був навіть жорсткішим. Він називав чинного президента США “клоуном” та намагався зупинити його фразами на кшталт “А не заткнув би ти пельку” (Why don’t you shut up, man?).

Обидва кандидати під час дебатів постійно звинувачували один одного у брехні. Трамп також звертав увагу на заяви однопартійців Байдена, які представляють крайню ліву частину Демпартії, через що його супернику доводилося виправдовуватися.

Дискусія політиків, що тривала півтори години, не зачіпала зовнішню політику, цю тему планують підняти під час наступної серії дебатів, що відбудуться у жовтні. Проте і тут кандидати коротко обмінялися звинуваченнями. Байден, назвав Трампа “цуциком Путіна” (Putin’s puppy). Натомість Трамп звинуватив родину Байдена у зловживанні владою у той час як Джо Байден був віцепрезидентом, згадавши про те, що його син Хантер Байден почав “заробляти мільйони в Україні та у Китаї”.

То хто із кандидатів на пост президента вигідніший для України? Про це ІА Вголос запитав у політика-міжнародника Володимира Волі, міжнародного експерта Українського інституту стратегічних досліджень Юрія Олійника та експерта з міжнародних питань Українського інституту майбутнього Іллю Кусу.

Трамп уже звинувачував українських політиків у втручанні у вибори США. Як зараз потрібно поводитись, щоб не виникло скандалів?

Володимир Воля:

Позиція теперішнього президента є доволі виваженою. У нас вона показово нейтральна. Ніхто ніяких коментарів з приводу виборів у США, які можна було б трактувати на користь одного з кандидатів, не дає. Навіть скандал минулого року із начебто тиском на Україну уже відійшов і як на мене, українська влада повела себе нейтрально.

Зараз я не бачу підстав, щоб виник скандал через підтримку українським політикумом того чи іншого кандидата. Хоча, можливо, деякі наші народні депутати дозволять собі робити якісь заяви, які можна інтерпретувати, як підтримку одного із кандидатів, але це буде позиція окремих нардепів. Тим більше зараз дехто із наших політиків, бачачи опитування про те, що Байден на 10% перемагає теперішнього президента США, може вирішити, що це вже все і зробити якусь заяву.

Юрій Олійник:

Українські політики на офіційному рівні не повинні підтримувати чи критикувати ніякого кандидата у президенти США, бо це може погано закінчитись для нашої держави, адже буде розціненим, як втручання у внутрішні справи.

Україні не варто влазити у внутрішньополітичні ігрища в США. Так свого часу депутат від БПП Сергій Лещенко у 2016 році активно критикував Трампа, як кандидата на пост президента. Вляпався у схожу ситуацію і Володимир Зеленський, який намагався загравати із Трампом проти Байдена. Цього не повинно бути.

Який кандидат у президенти США вигідніший для України?

Юрій Олійник:

Якщо говорити з експертної точки зору, то звичайно ми мусимо налагодити добрі дипломатичні стосунки з обома кандидатами та партіями, які їх представляють.

Про Трампа багато говорять негативу, заявляючи, що він там заледве не найкращий друг Путіна. Проте я б хотів звернути увагу на реальні дії Адміністрації Трампа стосовно України.

У порівнянні з президентством Обами, за Трампа США активніше почала допомагати Україні. Нам виділяють кошти для купівлі сучасного військового озброєння, кошти на реформи. Трамп проти Росії показує жорсткішу позицію. Це і блокування та санкції США проти зведення Північного потоку-2, що не вигідно Україні. І, як на мене, демократи активніше йдуть на співпрацю із Російською Федерацією. Пригадаймо 2008 рік: Росія анексовує частину Грузії. У цей час Обама та демократи оголошують про перезавантаження стосунків з РФ. З початку війни на Донбасі адміністрація Обами не надто активно допомагала Україні у протистоянні з РФ. Нам навіть не дозволяли купувати зброю для оборони. А приходить до влади Трамп і нам продають «Джавеліни» та інше сучасне американське озброєння. А тому я побоююсь, що Джо Байден, як демократ, може почати активніше йти на примирення з Росією, як це робили його однопартійці-президенти. Трамп, як член Республіканської партії, навряд чи погодиться на дружбу з РФ.

Наші проблеми у стосунках із США не залежать від кандидата чи президента

Ілля Куса:

Україні не вигідна ні перемога Дональда Трампа, ні Джо Байдена. Бо наші проблеми у стосунках із Сполученими Штатами Америки не залежать від кандидата чи президента. Вони з одного боку, створені через проблеми у нашій внутрішній політиці. А з іншого – через скандали останніх кількох років.

Тобто це стосується не лише спроби імпічменту для Трампа, а й того, що деякі наші політики у 2016 році хотіли втрутитись у вибори в США на боці одного із кандидатів у президенти. І на сьогоднішній день у нас із демократами та республіканцями чимало проблем, які потрібно вирішувати незалежно від того, хто переможе на виборах у США.

Якщо переможе Трамп – нам потрібно буде шукати шляхи, як з ним порозумітись, оскільки він в принципі не надто добре ставиться до України, що було підтверджено на слуханням під час імпічменту. А після цього скандалу – ситуація ще серйозніше погіршилась. І зараз потрібно буде шукати шляхи, як відновити довіру в стосунках між Україною та США.

Якщо переможе Джо Байден, нам потрібно бути намагатись встановити із ним дружні контакти. Особливо це складно буде тому, що в останні роки деякі наші політики надто відверто грали на боці республіканців. А тому, як на мене, із жодним з цих кандидатів нам буде непросто.

Володимир Воля:

У контексті відносин між Україною та США, то тут особливих змін між нашими стосунками не відбудеться незалежно від того, хто стане президентом. Бо основа політики США на українському напрямку – це системна підтримка України двома партіями. Тобто ні в демократів, ні в республіканців немає розбіжних поглядів щодо того, якими мають бути стосунки з Україною. І відповідно ні Трамп, ні Байден різко не перестануть нас підтримувати.

Якщо Трамп буде президентом, то найближчий рік змін точно не буде. Якщо переможе Байден, то, можливо, він виконає якусь із своїх обіцянок щодо надання Україні нових видів летальних озброєнь. Але те, що і адміністрація Трампа, і Байдена вимагатимуть від української влади жорсткішої боротьби з корупцією – це факт. І якщо Байден стане президентом, то торгівельні війни, розпочаті Трампом, завершаться. Вирівняються стосунки США та Китаю, що теж певною мірою зараз впливає і на Україну. Зокрема все заспокоїться в плані китайських інвестицій в Україну.

У стратегічних документах США вказано, що Росія – це їхній геополітичний конкурент та загроза.

Трамп чи Байден можуть піти на «перезавантаження» стосунків між США і РФ?

Ілля Куса:

Я не думаю, що Дональд Трамп чи Джо Байден мають наміри покращувати стосунки США та Росії. Принаймні ні у своїх програмах, ні заявах вони про це не говорили. Більше того, у стратегічних документах Сполучених Штатів Америки вказано, що Росія – це їхній геополітичний конкурент та загроза.

Але, на мій погляд, для Російської Федерації Дональд Трамп більш прийнятний, ніж Джо Байден. І це не через те, що нібито Трамп співпрацює з Путіним, бо такі заяви – це маразм: ні з ким він не співпрацює. Просто справа у методах Трампа, його підходах до зовнішньої політики, ставка на двосторонній формат відносин, стиль бізнесових переговорів у політиці, сприйняття міжнародної політики через призму бізнесу, що про все, мовляв, можна домовитись. Цей підхід є зрозумілішим російському керівництву, ніж підхід Джо Байдена, у штабі якого велика кількість різних людей: і ліволібералів, і прихильників жорсткої лінії щодо Росії і поміркованих центристів. У цьому плані Трамп для них є більш зрозумілий і можливо у Кремлі б хотіли перемоги Трампа, адже вони знають, як з ним вести переговори. А з Байденом потрібно вчитись працювати.

Окрім того, наприкінці літа Трамп запропонував зібрати п’ять членів Радбезу ООН, щоб обговорити світові проблеми. І на цю пропозицію відгукнулись у Кремлі. Бо росіяни хочуть зробити так, як це було на Ялтинській конференції : сісти і поділити світ на сфери впливу та розійтись. Трамп любить спрощувати міжнародну політику і це для росіян набагато зрозуміліше, ніж дії Байдена. Хоча я не виключаю, що і з Байденом у РФ можуть бути певні домовленості.

Володимир Воля:

Ця вся історія про велику угоду Путіна і Трампа – це вигадка людей, які живуть епохою, котрої вже нема. Зараз не можна торгувати державами на міжнародній арені, світ уже не той.

Ані Трамп, ані Байден не є аж настільки прихильниками Росії, щоб піти на поступки. Крім того, є позиція американського політикуму. Республіканська та демократична партії відрізняються тим, наскільки повинною бути жорстка політика щодо Росії, але вони не є проросійськими. Ні Трамп, ні Байден не відмовляться від санкцій проти Росії. Також тут визначальною є політика Росії і поки РФ не перестане шантажувати весь світ, ніхто з ними не почне перезавантажувати стосунки. Немає підстав говорити, що будь хто з президентів США зможе просто так помиритися із Путіним.

Чому тоді Байден назвав Трампа «путінським щеням»?

Юрій Олійник:

На жаль, ми бачимо загальний рівень падіння політичної культури, як з боку республіканців, так і демократів. Останніх я взагалі побоююсь, бо їх заносить все більше у комуністичні гасла.

Тепер є багато емоцій, менше фактажу. І ці всі звинувачення про те, хто є більшим «щеням Путіна» – це просто популізм і спосіб якось принизити свого конкурента. У США вже кілька років тривають розслідування за фактом того, що Трамп співпрацює із Росією. Проте досі цього не вдалось офіційно довести. І у 2016 Росія дійсно втручалась у вибори США, але це було ймовірно зроблено для того, щоб посіяти у цій державі політичний хаос, а не підтримати Трампа.

Марія Бойко, ІА Вголос