2020 став для України роком випробувань та нових викликів. Він розпочався із авіакатастрофи: український літак авіакомпанії МАУ збили в Ірані. Далі – був скандал із евакуацією українців із китайського Уханю, завдяки чому «прославилось» містечко Нові Санжари. А з березня і аж до кінця 2020 Україна була на карантині: кордони перманентно то закривались, то відкривались, через що виникали скандали та невдоволення. Потім – масштабні пожежі на сході та в Чорнобильській зоні, потоп у Карпатах. А на завершення року Україна стикнулась із так званою «конституційною кризою» через те, що Конституційний суд скасував відповідальність за корупцію. Після цього з’ясувалось, що і сам голова КСУ Олександр Тупицький не байдужий до незаконного збагачення.

Не просто було і в політичному плані: депутати врешті таки проголосували за відкриття ринку землі, що призвело до хвилі протестів. А під кінець року протестували уже приватні підприємці. Курс долара за рік збільшився майже на 5 гривень: якщо у грудні 2019 року 1 долар коштував 23,5 грн, то вже зараз – це 28,2 грн.

На Донбасі теж ще далеко до закінчення війни. Там зараз діє перемир’я, під час якого окупанти все одно обстрілюють українські позиції. Хоча, як зазначають представники влади, кількість загиблих українських воїнів суттєво зменшилась.

Що ж можна назвати позитивом 2020 року, а що негативом? Про це ІА Вголос запитав в експертів.

Перемоги та поразки 2020 у політичному житті України

Ярослав Макітра, політтехнолог:

У політичному плані позитивом 2020 року можна вважати вже те, що Україні не відбулись серйозні потрясіння, як революція чи інші внутрішні бунти та протести. Знову ж таки цьогоріч завдяки хай і не найкращому перемир’ю, але на сході гине менше людей.

Щодо мінусів, то це те, що у нас відбулась делегітимізація державних інституцій через слабкість президента. Вибори 2020 року також показали, що в Україні серйозно закріпились місцеві еліти, які подекуди мають форму неофеодалізму. Так, замість децентралізації, ми побачили, як в окремих регіонах закріпились олігархи. І часто центральна влада не може їх вгамувати. І це може бути загрозою на тлі падіння рейтингів довіри до президента, Кабміну та Верховної ради.

«Головною поразкою року є розчарування у Володимирі Зеленському»

Інфографіка ІА Вголос

Олександр Кочетков, політичний аналітик:

2020 рік для України у політичному сенсі був надскладним і доленосним із присмаком негативу. У 2020 була навіть загроза для суверенності України, а тому нашою перемогою є хіба те, що ми просто існуємо та маємо можливість продовжувати свої експерименти із очікування тієї людини, яка «прийде до нас із Марсу та наведе порядок».

Головною поразкою року є розчарування у Володимирі Зеленському. Президент, який на виборах об’єднав велику частину України, позиціонувався, як борець із системою, став уособленням цієї системи. Тобто нова влада продовжила стару олігархічну модель.

Поразки та перемоги в економіці

Андрій Новак, голова Комітету економістів України:

Умовною економічною перемогою 2020 року можна вважати зміну уряду Гончарука. Перший уряд Зеленського та монобільшості не пропрацював і півроку. І це добре, що Зеленський виявився рішучим та змінив цей склад Кабінету міністрів, оскільки він не приносив ніякого результату. Але водночас це досягнення переросло у провал. Бо наступний уряд також не запропонував головного, що потрібно зараз для української економіки. А саме – стратегії або моделі економічного розвитку. Більше того, діючий уряд не зміг навіть запропонувати короткострокову, бодай однорічну програму своєї діяльності. А це означає, що діючий уряд працює взагалі без базового документу. І як наслідок ми маємо відсутність нових економічних ідей та програм. Єдине, що ми запам’ятали у 2020 році в плані економіки – це так зване велике будівництво, яке великою мірою здійснювалось за рахунок коштів із фонду боротьби з коронавірусом. Тобто гроші, які мали піти на потреби медицини, пішли на будівництво доріг. І це викликає питання, бо головним завданням 2020 року мала б бути мінімізація поширення коронавірусу.

2020 рік став роком продовження девальвації гривні. Звичайно, що через коронавірус у світі сталась економічна криза. І як наслідок, у державному бюджеті на 2020 рік було закладено ріст ВВП на рівні 4%. А в реальності ми отримали падіння ВВП України приблизно 5,5-6%. Тобто від того ВВП, яке прогнозували і до реального, у нас різниця 10%. Звичайно, що не можна говорити, що це – вина української влади, бо все ж таки це більше наслідок коронакризи. Але водночас влада не запропонувала у період кризи дієвої підтримки ні українським підприємцям, ні громадянам – це також говорить про недієвість українського уряду. Бо одноразова допомога у розмірі 8 тисяч гривень – це ні про що. І до того ж ці гроші дістануться небагатьом.

Поразки та перемоги у військовій сфері

Олег Жданов, експрацівник Генерального штабу, військовий експерт:

Негативу для українських військових у 2020 році було чимало. Перше – це те, що ЗСУ не отримали ні більшого фінансування, ні озброєння. Вони фактично продовжили деградацію із зниження боєздатності, а реформування, як не було, так і немає. Також не ухвалили і навіть нову військову доктрину.

Техніки нової, як не було – так і немає. Ті окремі одиниці, які були поставлені для ЗСУ – це крапля в морі. Також головною поразкою 2020 року для нашої армії я вважаю те, що президент Зеленський у 2020 році так і не визначився, що у нас коїться на сході України та у якому статусі в нас сьогодні знаходиться Крим. Війна, як була не визнаною – так і залишається. На сьогоднішній день все, що нам відомо з уст головнокомандувача, це – те, що «ми воюємо із тією стороною». Хто та сторона – досі невідомо.

Складається таке враження, що всі займаються нашою обороноздатністю, крім нас самих

Із позитивного – це те, що нашою армією зацікавлені у Великій Британії та США. І вони зацікавлені не тільки у боєздатності ЗСУ, а й в обороноздатності держави Україна. Ці держави займаються розвитком нашої армії більше, ніж українська влада. Проводиться багато спільних навчань, надається воєнно-технічна, фінансова допомога. Великобританія у 2020 році запропонувала нам модель військово-морських сил та вкладає гроші у наш флот. Також допомагає нам у цьому напрямку і Туреччина. У мене  складається таке враження, що всі займаються нашою обороноздатністю, крім нас самих. Також з позитивів, які стались у ЗСУ – це перехід алгоритмів ведення бойових дій на G-структури.  Також у нас почався перехід на професійну основу ЗСУ. Це повинно повністю змінити структуру ЗСУ і ми говоритимемо вже не про контрактну армію, а про професійну.

Щодо так званого «великого перемир’я», то тут все неоднозначно. З одного боку, єдиний позитив цього перемир’я у тому, що кількість втрат дійсно зменшилась. Хоча кількість обстрілів не зменшується. І тут справа в тому, що кожен рахує так, як йому вигідно. І якщо нам штаб ООС каже, що на Сході було 220 обстрілів, то місія ОБСЄ може нарахувати 1800 за той самий проміжок часу. І найгірше у цьому – це те, що перемир’я оголошено однобічно: ми самі собі фактично заборонили відкривати вогонь у відповідь. Хоча фактично останніми тижнями ми таки стріляли у відповідь. Тепер ми подаємо політично цензуровані дані та не рахуємо так звані «не бойові втрати». І весь цей негатив нівелює позитив від перемир’я.

Інфографіка ІА Вголос

Поразки та перемоги у міжнародній політиці

Володимир Воля, політолог-міжнародник:

У 2020 році в зовнішній політиці для України були позитивні моменти. Так, у 2020 році відбувся саміт Україна-ЄС, на якому було почато обговорення оновлення угоди про асоціацію та покладено початок промислового безвізу. Далі – отримання Україною статусу партнера із розширеними можливостями у НАТО. Наступним позитивом стало налагодження співпраці із Туреччиною, а саме підписання угод про співпрацю у військовій та військово-технічній сферах. Четвертим позитивом став запуск економізації роботи МЗС. Тобто цього року наші дипломатичні установи за кордоном активніше залучали до роботи із просування українського продукту. Також важливим було посилення економічної співпраці з Китаєм. У нас і в частині експорту, і імпорту Китай – це держава з якою ми найбільше співпрацюємо. З позитиву – це також і візит до Великої Британії, щоб владнати прогалини, які виникли після виходу цієї країни із ЄС.

Найнегативнішою подією у 2020 році можна вважати історію із Донбасом. Бо весь цей рік пройшов в очікуванні стратегічних просувань щодо врегулювання ситуації із війною на сході. Також усі сподівались на саміт у Норманському форматі. Але це програш не українських дипломатів, а команди президента, котра займається питаннями врегулювання війни.

З негативів на міжнародній арені – це скандал із Угорщиною, яка вирішила продовжувати свою шовіністичну політику на Закарпатті. Є також й історичні суперечності з Польщею. Зараз ця країна нібито не має претензій до України, але якщо там почнуться вибори, то поляки знову маніпулюватимуть цим. Також є передумови для скандалу із Китаєм, оскільки ми чули про демонтаж обладнання Huawei та події довкола «Мотор-січі». Проте наразі Китай ще не акцентує на цьому увагу.

Марія Бойко, Вголос