Мати і дочка знаходилися на перехресті в момент, коли іномарка Олени Зайцевої влетіла в натовп пішоходів. Загиблих поховали на Філіпповському кладовищі о 13:00, пише «Сегодня».

Як згадує мама Алли і бабуся Анастасії Людмила Василівна Фабріс, Настя захоплювалася вивченням японської мови і повинна була 19 жовтня їхати до Києва на конкурс по розмовному японському.

«За день до від'їзду, 18 жовтня, Насті зателефонувала викладач і попросила зустрітися, щоб останній раз повторити матеріал», – згадує бабуся.

Десь о 20:30 вона звільнилася і зустрілася з мамою Аллою, яка тимчасово підробляла адміністратором одного зі спортивних клубів. Мати і дочка пішли вздовж Сумської і по нещастю опинилися серед пішоходів, яких смів чорний «Лексус».

«Я сьогодні відео бачила. Вони тільки підійшли до перехрестя, два кроки зробили і навіть не встигли зупинитися. Якби затрималися на дві секунди, вони, напевно, залишилися живі», – сумує Людмила Василівна.

Краща подруга 19-річної загиблої, Анастасія Краснокутська, з якою вона дружила 12 років, сама дізналася про те, що трапилося. Каже, що буквально відразу ж після аварії стала дзвонити подрузі, але та не брала трубку, подзвонила її мамі – вона також не підходила до телефону. І навіть на моторошних фотографіях дівчина відразу ж звернула увагу на одну з дівчаток. Негативні новини підтвердила бабуся загиблої.

«Я хотіла з нею дружити до старості, щоб ми з нею були рекордсменами по тривалості дружби. Коли її не стало, відчуваю порожнечу. Це не передати словами», – ділиться Анастасія.

Родичі, друзі і одногрупники згадують Настю як дуже талановиту дівчинку з великим майбутнім.

«З нашої групи вона була, напевно, найрозумніша, ніколи не пропускала занять, вчилася краще за всіх», – говорить одногрупник Максим, студент 3-го курсу факультету іноземних мов ХНПУ імені Г. С. Сковороди.

Маму Анастасії, Аллу, також згадують лише теплими словами. Коли вона з дитиною приїхала з Криму до Харкова близько 10 років тому, то відразу ж з усіма подружилася.

«Алла завжди всім допомагала, завжди все зробила з душею. Таких людей рідко зустрінеш. Нам усім дуже шкода», – згадує знайома 46-річної загиблої Ірина Кисельова.

Свої співчуття на сторінці в «Facebook» залишив і боєць АТО, снайпер Олександр Мамалуй. Він згадує, що Алла і Анастасія були цивільною дружиною і прийомною дочкою стрілка-снайпера третього взводу роти снайперів 93 гвОМБр Володимира Янчука, який трагічно загинув у серпні 2014 року від осколка міни. За словами, Мамалуя боєць три тижні боровся за своє життя в лікарні.

«Його дружина загинула миттєво. Її вбив удар «Лексуса» на Сумській. І її дочка Настю. Обох. Раптом. Як на війні. Раз – і немає. Нема жінки, яка плакала у мене на грудях на похоронах Володьки. Нема дівчинки – дев'ятнадцятирічної дівчинки-розумниці, яка добре вчилася, мови знала, мріяла про щось. Тиждень не дожила до двадцятиріччя», – пише Мамалуй.