Пандемія Коронавірусу, яка вразила світову економіку і буквально загнала людство по домівках, засвідчила, що наша цивілізація досі розвивалася неправильним шляхом і не за тими пріоритетами.

Чому ми ховаємося?

Спорожнілі вулиці по всіх містах світу, закриті кафе та навчальні заклади, не працює громадський транспорт і припинили роботу аеропорти. Ще нещодавно всі ми були впевненими, що людство з його технологіями, наукою, інноваціями може буквально все. Чи могли ми подумати, що нам доведеться зупинити роботу економіки та закрити заводи і фабрики, тому що всі наші уряди і вчені не зможуть впоратися з пневмонічним захворюванням?  Чи міг ще вчора хтось уявити, що людство в буквальному сенсі заляже по норах? Що ми ховатимемося по квартирах, припинивши фізичне спілкування з друзями та сусідами через черговий вірус?

Ми виявилися безсилими, тому ми ховаємося, намагаючись перечекати і виграти час, який можливо, дасть змогу нашим  науковцям створити ліки та вакцину. Але чому ми замкнені на глобальному карантині, якщо знаємо, що наука сьогодні розвинена як ніколи, що ХХІ століття стало тріумфом технологій, а медицина лікує більшість невиліковних раніше хвороб? Чому навіть не найстрашніший з медичної точки зору вірус, так налякав ціле людство? Що не так з нашими цивілізаційними досягненнями, що ми такі перелякані сидимо вдома і подекуди, навіть не можемо вийти на вулиці?

Проте, давайте поглянемо, які в людства цивілізаційні досягнення і зрештою, куди взагалі людство спрямовує свої найбільші ресурси? Не дивлячись в Google, запитаємо себе: може ми найбільше вкладаємо в науку чи медицину? Не треба гуглити, щоб усвідомити, що наші уряди та корпорації за останні роки витратили приміром на футбол більше, аніж на всю науку та медицину разом узяті.

Що для людства головне?

Щороку на святкування Хелловіну американці витрачають вдвічі більше – аж 9 мільярдів доларів, з яких 3 мільярда та 200 млн. доларів витрачені на костюми.

До прикладу, нещодавно США асигнували п’ять мільярдів доларів на медичні дослідження проблем раку, серцевих недуг, аутизму та інших хвороб. І одночасно, щороку на святкування Хелловіну американці витрачають вдвічі більше – аж 9 мільярдів доларів, з яких 3 мільярда та 200 млн. доларів витрачені на костюми.

Влада Катару кожного тижня спрямовує близько 500 мільйонів доларів на організацію Чемпіонату світу з футболу 2022 року. А в цілому на підготовку до Чемпіонату-2022 в Катарі планується витратити 200 мільярдів доларів. Водночас загальні річні витрати на науку наприклад в Німеччині становлять 118,5 мільярдів доларів, в Японії – 168,6 мільярдів доларів, у Франції –  62,2 мільярда доларів, у Великобританії на дослідження витрачається 47,2 мільярда доларів, а в Південній Кореї на фінансування наукових досліджень за минулий рік було витрачено 79,4 мільярда доларів. В Україні ж на медицину завжди давали за залишковим принципом, а цьогоріч було виділено  95 мільярдів 700 мільйонів гривень, левова частка яких піде на ремонти лікарень та зарплату лікарів, не кажучи вже про будь-які дослідження.

А до прикладу у 2019 році американці витратили 44,9 мільярда доларів тільки на покупки у стані алкогольного сп’яніння. Ця абсурдна цифра вартості непотрібних речей перевищує бюджети всіх британських наукових асигнувань, при цьому, лише частина з яких медичні. Тому що левова частка загальних наукових досліджень стосується ІТ-технологій, створення озброєнь, психологічних досліджень і т.д. Не слід й забувати немалої частки грошей, направлених урядами на фінансування “гендерних досліджень” та університетських кафедр Queer Studies – наукових установ за рахунок державних бюджетів, присвячених вивченню гомосексуальності та критики гетеронормативності. Адже скільки вже можна давати грошей тим нудним хімікам, біологам та медикам, якщо в суспільстві постає не менш вагома потреба досліджень різних аспектів гомосексуальності та їхньої легалізації в науковому дискурсі? Тож фінансування вірусології навіть в розвинених країнах Заходу ніколи не вважалося серйозним пріоритетом.

Російська гілка еволюції

В Росії на наукові дослідження наприклад у 2016 році було витрачено 39,9 мільярда доларів. А загальні витрати РФ на Чемпіонат світу-2018 з футболу становили 50 мільярдів доларів. Хоча зрештою, вся путінська Росія стала наочним прикладом тупикової гілки еволюції людського виду, де всі ресурси країни сьогодні спрямовані лише на дві речі: вбивати і поширювати брехню.

Вся російська наука та промисловість, вся фізика, хімія, інженерія та інші галузі спрямовані на виготовлення озброєнь, ракет, підводних човнів і танків, щоб вбивати людей в Україні, Сирії, Чечні, країнах Балтії, Венесуелі і навіть в Арктиці. А вся гуманітарна сфера, вся російська історія, література, філологія, право чи філософія спрямовані на поширення брехні, ідей “русскава міра” та обґрунтування “цивілізаційної вищості” росіян над іншими націями. Лише на поширення в інформаційному просторі міфів про “українських фашистів”, “бандерівців” та “расп’ятих укропамі мальчіков” РФ витратила в рази більше грошей, ніж на всю сферу медичних досліджень для російських вчених.

У 2019 році на розвиток охорони здоров’я в бюджеті РФ передбачено 3,6% від загальних витрат державного кошторису, а на “національну оборону, національну безпеку і правоохоронну діяльність” витрачено 28,7% від загального обсягу видатків, що становить 5,1 трлн рублів. Для порівняння – на освіту і охорону здоров’я в цілому Кремль спрямовує лише 8,2% усіх витрат – щоб не подохли і вміли патрони в автоматі порахувати. В загальному відношенні до обсягу ВВП частка російських витрат по графі «Охорона здоров’я» складала в 2019 році – 0,4%. То ж коли і за які ресурси вчені та медики мають боротися ще й проти Коронавірусів?

(не)Правильні пріоритети

На футбол людство витрачає більше, аніж на медицину та й подекуди всю науку загалом

Зрештою, в сучасному суспільстві стійко встановилася своєрідна градація цінності кожної професії згідно ринкових запитів, за якою футболіст буквально одержує в мільйон разів більше, аніж медик чи вчений. Ми вже знаємо, що на футбол людство витрачає більше, аніж на медицину та й подекуди всю науку загалом. І маємо ситуацію, коли вчений в країнах ЄС часто заробляє 1800 євро за місяць, в той час як аргентинський футбольний гравець Ліонель Мессі заробляє сім мільйонів євро на місяць з сумарним доходом 130 млн. євро на рік. За хвилину часу, проведеного на полі, Мессі отримував по 25 тис. євро.

Безумовно, футбол є хорошою і цікавою грою, але чи не є для нашої цивілізації певним викривленням, коли хлопці, які копають м’яч, зокрема Кріштіану Роналду, Алексіс Санчес чи Неймар заробляють по 25-35 млн. євро за рік, а біолог чи астрофізик, які рухають прогрес людства вперед,  мають по декілька тисяч? Чи правильно людство досі розставляло економічні пріоритети? Чи зрештою, не зажерлося?

А на якому рівні розвитку було б сьогодні людство, якби молоді школярі знали, що бути біохіміком, вірусологом чи нейрохірургом в сто разів крутіше і в тисячу разів вигідніше, ніж бути співаком, блогером чи футболістом? Якби суспільна мода виховувала молоде покоління в дусі захоплення прогресом, переконуючи, що бути вченим означає стати багатим, успішним і знаменитим, а ганяти по полю м’яч чи крутити голою дупою на сцені – це уділ тих, хто в школі погано вчився і кому в житті не повезло? Чи боялися б ми тоді епідемій при такому підході і таких масштабах фінансування науки?

Коли в 1990-ті роки тогочасні школярі відкривали для себе перші комп’ютери, всі вважали що невдовзі ці високоточні електронно-обчислювальні машини виведуть людство за межі галактики. Сьогодні кожен має комп’ютер і як ми їх використовуємо? Люди розвели ботоферми, Інтернет-срачі та лайно-блоги і спускають мільйони годин на безцільне сидіння в мережі, ставлячи лайки. Минулого 2019 року найпопулярнішим фото всесвітньої павутини стало зображення звичайного курячого яйця, яке побило рекорд за кількістю лайків в Instagram, набравши майже 50 мільйонів “сердечок”. То можливо, з цивілізаційної точки зору, є цілком закономірним, що сьогодні людство поховалося по норах від коронавірусу? Адже чи заслуговують на щось більше, ніж нора, організми з таким культурно-естетичним рівнем?

Не лише в Україні, але й в багатьох розвинених країнах світу виборці масово голосують “по-приколу” за популістів, які найефектніше виступлять перед публікою. Будуть такі політики пріоритетно фінансувати наукові дослідження, чи даватимуть людям шматок хліба і море видовищ? І які наслідки матиме таке легковажне голосування за державних лідерів, які в критичний момент не знатимуть, як правильно і без колапсу економіки та інфраструктури організовувати карантин, евакуацію, дезінфекцію чи режим надзвичайного стану?

Коментуючи поширення пандемії Коронавірусу, український експерт Інституту соціальних технологій «Соціополіс» Ярослав Макітра зазначав, що після цього карантину світ вже ніколи не буде таким, яким був раніше. І цей світ дійсно не може більше залишатися таким, яким був. Світ повинен змінитися і розставити нові та правильні пріоритети для людства. Просто щоб не ховатися і вижити.

Валерій Майданюк, політолог