ВО "Свобода" розпочинає акцію "Підпиши лист народному Президенту". Про це повідомив офіційний сайт Олега Тягнибока www.tiahnybok.info. Метою цієї акції є зібрання через підписні листи та інтернет 1 млн. підписів, для того, щоб привернути увагу Президента до справжніх проблем українців.
Подаємо повний текст цього листа.
"Лист українців до народного Президента

Вельмишановний пане Президенте!
Ви дали надію мільйонам. Після мороку зневіри і національного приниження Майдан запалив серця українців гордістю і вірою. За Вас віддали голос не московські шовіністи, не космополітичні „громадяни світу” і не червоні фанатики. Цю перемогу відстояли і вистраждали насамперед ми, українські патріоти. Тому переконані, що маємо моральне право звернутися до Вас безпосередньо. Не менше право, ніж Ваше близьке політичне оточення.
Радіємо за Всі перемоги і здобутки нової української влади. Вболіваємо за добрі українські наміри. Але зі здивуванням, а не раз і з болем у серці спостерігаємо за деякими приголомшливими діями і тенденціями. Вже сьогодні неозброєним оком бачимо, що Ваше найближче оточення, молячись до ідола на ймення Рейтинг, часом надмірно захоплюється сумнівними ритуалами пропаганди. Під час виборів ми заплющували очі на невиправдані залицяння до „русскоязичной” п’ятої колони, пристрасне опікування правами нацменшин (невже вони у нас найпригнобленіші)?!; пропаганду так званої „політичної нації”. Ми думали: може так і треба? Може, Ви змушені так чинити заради перемоги над антинародним режимом? Мовляв, демонстративною поступливістю ми переконаємо україножерів (колишніх гебістів, червоних фанатиків, люмпенізованих бандюків і т.д.) у тому, що ми „не козьол”, виторгуємо у них кілька відсотків голосів..., мовляв, куди українці подінуться – все одно дисципліновано проголосують, поїдуть спостерігачами на найгарячіші дільниці і відстоять місяць на Майдані..., натомість україножери і так голосували проти. І оскаженіло плювали на Україну. А ті кілька відсотків наших же переможних голосів ми відбили від махінаторів безкровною революцією.
Після виборів ми з подивом спостерігаємо: за інтригами Вашого оточення довкола владного пирога; за приватизацією плодів революції; за тим, як дають можливість легко втекти і замести сліди головним мафіозі (медведчукам, бакаям, суркісам, ківаловам та іншим соратникам кучми); за „фарбованими лисами”, що зграями перебігають до нової партії влади; за спробами нав’язати українцям „велікій і магучій” як другу державну мову і узаконити таким чином наслідки повзучої кучмівської русифікації (такі ініціативи йдуть і від Вашого близького оточення!). Ми спостерігаємо і думаємо: може, це тимчасові труднощі перехідного періоду?
Але останні пропагандистські шоу нової влади довкола чергового ювілею „вєлікой побєди” просто приголомшують! Після помаранчевої ейфорії ми наче очунялися в епосі брєжнівщини. Криваві червоні прапори на Майдані, де ще сто днів тому майоріли помаранчеві і синьо-жовті. Старі комуністичні фільми про хороших „асвабадітєлєй” і „бандитів-бандерівців” по всіх каналах ТБ. Прямі трансляції і репортажі параду в Москві...Радянська ідеологічна машина ніби воскресла. Ми не проти вшанування ветеранів-фронтовиків. Ми обома руками за! Але вшанування ветеранів це одне, а вшанування комуністичної імперії це інше. Варто, нарешті, розділити подвиги народу і злочини комунізму.
Та нас дивує і цікавить інше. Хто, які порадники-піартехнологи нарадили Вам брати участь у московському шоу відродження імперської величі? Невже не зрозуміло, що режим Путіна використовує річницю для зміцнення своєї влади і відбілювання сталінізму як „славного прошлого”? Невже не зрозуміло, що брати участь у цьому це витирати ноги об пам’ять мільйонів жертв російського большевизму? І чого варті слова про „мою націю” після цих дій?
Маленькі, але горді прибалтійські держави (до речі члени Євросоюзу, до якого ми так рвемося) вимагають у Росії вибачення за радянську окупацію як першу передумову добросусідських стосунків. Коли ми врешті наважимося поставити питання перед правонаступницею СРСР про вибачення і компенсацію за безпрецедентний геноцид українців у ХХ столітті?
Ваш друг, президент гордої Грузії, відмовився від візиту до Москви, поки та не виведе військ із його країни. Чому ж Ви їдете в гості до Путіна тоді, коли в Криму, всупереч Конституції України, розташовані російські війська, коли Москва переховує українських злодіїв, а російські політики нахабно втручаються у наші внутрішні справи?
Хто, врешті, „підкинув” Вам цю лукаву пропагандистську тезу про „примирення” досі не визнаних українських героїв з карателями енкаведистами?! Поки „ветерани” НКВД отримували персональні пенсії і відпочивали на курортах, вояки ОУН-УПА і їхні родини отримували кулі в потилиці і гнили в концтаборах.
Цинічно піарити про створення чергової комісії з вивчення діяльності ОУН-УПА, коли йдеться про відновлення елементарної Справедливості.

Пане Президенте! Придивіться уважно до свого оточення. І поверніться обличчям до українців. Чи, може, це знову „не на часі”?

Все ще з вірою
Ваші терплячі українці"