Це — документальна історія з життя і пригод успішного фізика, літератора і, за сумісництвом, «алкоголіка зі стажем» Антона Кулона.

Такий псевдонім вибрав собі відомий у Білорусі письменник Анатолій Остапенко, який на презентації представився «довіреною особою автора книги». Він розділив свою книгу на дві частини. Перша частина — гумористична: «алкогольні пригоди є завжди на початку цікавими та веселими», пояснює UDF.BY.

Проте вже за першими розділами можна зрозуміти, до чого ці пригоди призводять тих, хто не зупиняється. У другій же частині «Синьої книги» автор розповідає про численні безуспішні та деякі відносно успішні спроби «зав'язати», а також про те, як йому таки вдалося позбутися своєї залежності.

Паралельно з історією головного героя, у книзі розповідається і про п'яні пригоди культурних діячів Білорусі. Так, читачі познайомляться з пригодами відомих в республіці Кіма Хадєєва, Михася Стрельцова, Миколи Копиловіча та інших.

«Я раджу читачам задуматися, придивитися до себе... Адже алкоголь — хитра річ, і можна непомітно потрапити в пастку. Алкоголь зараз п'ють у великих кількостях, можливо, навіть у ще більших, ніж коли я починав пити. Залежність від алкоголю — серйозне захворювання, алкоголіком може бути ваш близький друг, ваш знайомий письменник, художник, знаменитий рок-музикант або оперний співак. А, можливо, це ви», - зауважив у розмові з журналістами Остапенко, при цьому не посоромившись зізнатися, що насправді був алкоголіком, але вже вісім років не п'є.

«99% того, що я написав у книзі — правда, все це насправді було. «Синю книгу алкоголіка» було видано в Росії. Оскільки в Білорусі п'ють не менше, ніж там, я вирішив назвати свій роман «Синьою книгою білоруського алкоголіка», - розповів він порталу Білоруські новини. - До того ж, синій колір має видання американських анонімних алкоголіків — ця настільна книга тих, хто хоче кинути пити. Була думка назвати книгу «Сповідь білоруського алкоголіка», але слово сповідь — занадто серйозне...».

Джерело: newsru.com