На Вічевій площі відбувся молебень, учасники якого спершу хвилиною мовчання вшанували пам’ять Героїв, які віддали своє життя за незалежність України. Після спільної молитви націоналісти взяли участь у святковому вічі.

Під час віча виступила доктор філологічних наук, депутат Верховної Ради України VII скликання, член Політради ВО «Свобода» Ірина Фаріон. За її словами, травень для українців є знаковим: саме в час найбільшої оргії природи передчасно і трагічно відійшли у вічність видатні провідники української нації Микола Міхновський та Євген Коновалець, визначні носії української ідеї – Симон Петлюра, Микола Хвильовий, Ігор Білозір та Володимир Івасюк.

«Ще однією знаковою подією сьогодні є те, що саме 22 травня 1861 року відбулося повернення Тараса Шевченка до України, який і нині животворить із далекого 1814-го року. Проживши на чужині 30 років зі своїх 47-ми, він зберіг свою національну окремість як основний стрижень буття людини. Основним ворогом української ідентичності вважав найбільший переступ – яничарство. Такої сили викриття яничарства наша культура не знає і досі. Просто і відкрито заявляв: «Я нічого не хочу – тільки, щоб люди свого не цурались». Саме цей великий українець вперше в українській історії розкритикував Хмельницького через його угоду з Москвою: «Ой Богдане! Нерозумний сину!... Якби була знала, У колисці б задушила, Під серцем приспала».  Щодо російських тиранів – Петра I та Катерини II – він був відвертий, як ніхто інший: «Це той перший, що розпинав Нашу Україну, А вторая доконала Вдову сиротину. Кати! Кати! Людоїди!». І, що найважливіше, у своєму «Заповіті» він закликає нас до боротьби й апелює до нас живих: «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте І вражою злою кров’ю волю окропіте…» – повідомила Ірина Фаріон.

Ірина Фаріон зауважила, що російсько-українська війна, а не АТО, розпочалася ще у 1654 році і триває по сьогодні. «Війна то загострюється, то пригасає. Але доки ми остаточно у ній не переможемо – то говорити про наше остаточне визволення немає сенсу. Латинське прислів’я говорить, що «держава твориться мистецтвом та війною», і саме сильні нації є ті, які зуміли вибороти свою свободу збройно», – наголосила мовознавець.

Вона зауважила, що й саме значення слова «герой» із грецької означає: «вождь» – той, що веде, «воїн» – той, що воює. За її словами, герої – це ті, що здатні на вчинки, несумісні з духом часу, прагматичною реальністю та мисленням загалу. «Герої – це ті, хто діють усупереч зовнішнім обставинам, але у повній злагоді з власною вірою. Це ті, хто не зважають на примани зовнішнього світу, а служать високим ідеалам. Це ті, хто не знають пристосування, а натомість протистояння завойовникам стає кодексом їхнього життя», – повідомила Ірина Фаріон.