Інтерактивні комунікації «руйнують» кордони, роблять людей ближчими й навіть подейкують, що формується нова світова спільнота із горизонтальними зв’язками. Так це чи ні, покаже час, проте із впевненістю можна сказати, що людство останнє десятиліття активно переселяється в соціальні мережі. Так, кількість активних користувачів тільки Facebook наближається до 1 млрд.

Тільки за останні три місяці приріст користувачів у цій соціальній мережі становив кількадесят мільйонів по усьому світу. Найбільший приріст показала Велика Британія, де за вказаний період кількість користувачів Facebook зросла більш як на 9 млн. Україна у цьому рейтингу 63. Нещодавно кількість користувачів перевалила у нас двохмільйонну позначку.

Власне сам факт існування великої армії користувачів різноманітних соціальних мереж уже нікого не дивує. Дивує інше. Нещодавно соціальна мережа Facebook опублікувала інтерактивну карту світу своїх користувачів, яка демонструє «хто з ким дружить» у розрізі країн (сама карта і її опис доступні на сайті проекту Facebook Stories). Й хоча ця статистика не репрезентативна й дуже часто не відображає політико-економічні чи інші аспекти зовнішніх стосунків між країнами, проте задуматись є над чим.

У принципі, Facebook-«дружба» у мережі формується подібно до того, як переважно голосують глядачі-уболівальники на пісенному шоу «Євробачення», тобто за принципом «Свій до свого по своє». Дещо звісно можна пояснити й іншими чинниками, але переважно усе відбувається саме так.

Ось, для прикладу, християнська Вірменія «дружить» у мережі Facebook із переважно мусульманськими Сирією, Ліваном та Туреччиною. Проте історично саме у цих країнах знаходиться велика вірменська діаспора. Або ж «найпалкішими» друзями поляків є зовсім не користувачі із України та Білорусі, а «юзери» з Великої Британії, Ірландії та Німеччини. Але дивуватись не варто, адже це країни, у які польські трудові мігранти масово прибувають зі вступом Польщі до ЄС й уже зараз становлять там кількісно великі общини. Очевидно, таке ж пояснення й щодо прихильності ісландських користувачів до польських.

Ця карта виявила також чимало несподіванок, які дуже важко пояснити економічними чи соціальними чинниками, наприклад, залишається дивним тісний зв'язок між однієї з найбідніших країн в серці Африки ‒ Демократичною Республікою Конго та Південноамериканським Еквадором. Або ж «дружба» Центральноафриканської Республіки з Казахстаном.

Проте, й не менш дивним виглядає дружба українських користувачів Facebook із користувачами із Нігерії.

Перше місце у цьому рейтингу займає Росія. Те, що ця тенденція невипадкова, підказує й реальне життя й очевидно вписується у загальну схему, яку дає Facebook. За поясненням останнього, одним із найвагоміших чинників, які були виявлені у процесі дослідження карти, «є сильні зв'язки, що залишаються між народами і їхніми колишніми колонізаторами у мовних, культурних та економічних зв'язках». Це пояснення, очевидно, є актуальним для «дружби» і з Білоруссю.

Водночас для Польщі та Угорщини варто шукати інші пояснення. Можемо припустити, що україно-угорська «дружба» на Facebook, це активність угорської діаспори в Україні. З Польщею нас пов’язують історичні та нові культурні, економічні та міграційні зв’язки (велика кількість українських студентів, викладачів та інших соціальних груп, що користуються Інтернет, близькість мов та й справді дружні відносини між людьми). Все ж, чотири країни-лідери на карті Facebook-приязні – це українські сусіди, але ж Нігерія?!

На англомовній сторінці Посольства України у Нігерії зазначено, що «партнерські стосунки між двома країнами можна простежити ще з 1960-80-х років, коли тисячі українських спеціалістів працювали на будівництві промислових підприємств в Нігерії, а сотні нігерійських студентів навчалися в українських вузах». Може й справді, ностальгія замучила.