На сцені актової зали – барикади, над якими ікона Богородиці з малим Ісусом. Викладачі, співробітники і студенти запалили свічки і помолились за героїв. Настоятель церкви св. Трійці отець Степан зауважив, що загибель молодих людей за свободу у третьому тисячолітті у нашій країні є нелогічною і незрозумілою. Адже Бог дав людині життя і свободу і ніхто не може забрати їх окрім Творця.

Однак це сталося. Вони залишаться назавжди у нашій пам’яті і в наших серцях, адже герої не вмирають. Їхні усміхнені обличчя з екрана нагадують про це, а також, що у них залишились старенькі батьки, діти, дружини. І ми також мусимо про це пам’ятати і допомагати їхнім сім’ям.

Студенти університету прочитали поезію Майдану, кладучи квіти до барикад і чіпляючи на чорне тло голубів – це душі померлих зі згарища і диму підносяться до небес… Ще не вмерла України ні слава, ні воля!