За свою більш ніж 30-річну практику львівський ендоскопіст Віктор Іванців вперше зіткнувся з таким складним випадком: до нього доставили 6-місячну дівчинку, в стравоході якої застрягла розкрита шпилька.

Причому застрягла вона гострим кінцем вгору, так що витягнути її назад не було можливості. Малятко задихалася, кашляло і від будь-якого необережного руху могло померти, розповідають “Факти“.

“Батьки помітили лише, що ланцюжок, який був у дитини на шиї разом з хрестиком і цією шпилькою, розірваний. Хрестик відразу знайшли, а шпильки ніде видно не було.

Коли дочка несподівано почала задихатися і кашляти, батьки здогадалися, що шпильку вона проковтнула. Злякалися і помчали до лікарні. Шкода, звичайно, що вони не подумали про такі наслідки до того, як вирішили повісити на шию немовляті такий небезпечний предмет. Адже якби шпилька потрапила в аорту або трахею, дитина померла б за лічені секунди. Та й в стравоході вістря могло розпороти стінку, що призвело б до дуже тяжких наслідків, можливо, навіть смерті”, – розповідає лікар.

Медик зазначає, що йому доводилося витягувати монети, гудзики, батарейки, дротики, ковпачки і ще понад 150 предметів різного роду. Але з розкритою шпилькою фахівець мав справу вперше.

“Коли дівчинку доставили до нас, ми відразу ввели її в наркоз, знерухомили, щоб вона якимось необережним порухом не погіршила своє становище. Також ввели спеціальну трубку в трахею для прохідності дихальних шляхів. І тільки потім почали думати, що робити далі. З огляду на те, як саме застрягла шпилька в стравоході, тягти її вгору було абсолютно неможливо. Один необережний рух – і довелося б розкривати грудну клітку. А торакотомія – дуже важка і травматична операція, вкрай небажана для дитини такого віку. Тому вирішили використовувати ендоскоп.

У нас дуже хороший відеогастроскоп, але маніпулятора, за допомогою якого шпильку можна було б підчепити, в клініці на той момент не було. Я відразу стрибнув у автомобіль і помчав до сусідньої лікарні. Там колеги дали мені маніпулятор, і ми разом – лікар-ендоскопіст Олег Кочеркевич, його син лікар-ендоскопіст Тарас Кочеркевич і я – провели дитині операцію”, – каже Віктор Іванців.

Лікар зазначає, що спочатку була думка спробувати закрити шпильку маніпулятором, але потім довелося відмовитися від такої ідеї: у вузькому стравоході дитини робити це було надзвичайно ризиковано, могла початися кровотеча.

“Тому медики акуратно ввели ендоскоп і маніпулятор в стравохід, проштовхнули шпильку в шлунок, там повернули (зробити це вдалося не з першої спроби, довелося навіть, підклавши руку під спинку знерухомленого малятка, перевертати її) і тупим кінцем догори стали дуже повільно і обережно витягувати небезпечний предмет із стравоходу. Звичайно, і тут було чимало ризиків зачепити вістрям шпильки стінки органів. Але Бог вберіг”, – розповідає медик.

“Скажу чесно, – продовжує Віктор Іванців, – коли через півгодини шпилька опинилася у нас в руках, а дівчинка при цьому була цілою і неушкодженою, ми були такі щасливі, що це навіть словами важко описати. Батьки дівчинки, звичайно, теж були дуже раді. Хочу додати, що їм дуже пощастило. Не тільки тому, що їхня дочка залишилася живою і здоровою. А й тому, що якби вони були, наприклад, в Америці – на них лежала б кримінальна відповідальність за те, що допустили таке”.