Обласне об’єднання профспілок, районні профспілки та керівники навчальних закладів зібрали віче на захист української мови.

«Як сталося, що ми зібрались тут, на 21 році нашої державності відвойовувати нашу мову?», – запитав під час свого виступу вчений секретар Наукової бібліотеки ЛНУ, поет Григорій Чопик. Аналогічні питання у своїх промовах ставили й решта учасників віча.

Ключовим питанням була й пасивна позиція львів’ян у контексті даної проблеми. «Чому ти мовчиш Львове? У тебе відбирають рідну мову!», – у своєму вірші запитав Григорій Чопик.

Педагоги апелювали у своїх зверненнях до моральних авторитетів, світочів української культури: «Живе не той, хто чадить, живе той, хто іскрить…Зоставте слід. Бережіть собори душ своїх», зацитувала роман Гончара «Собор», Мирослава Стецюк, директор львівської школи №93.

«Ми загубили українські традиції, український дух», – додала вона..

Свою вдячність за відчуття відповідальності, яку проявили педагоги Львівщини, зібравши сьогодні віче, висловив міський Голова Андрій Садовий.

«Це нетипова річ, коли ми у Львові, який є найбільшим українським містом світу повинні знову і знову брати на себе відповідальність за всіх українців. Хто може в нас забрати право вчити наших дітей про визвольні змагання УПА, про героїв Крут, про голодомор? Хто це може зробити? Чи є така сила в державі, чи в цьому світі? Немає такої сили і ніколи її не буде. Найтемніша ніч перед світанком. Деколи ми можемо щось приспати та Бог завжди нас будить, аби ми відчули ту відповідальність, яку ми, львів’яни, маємо у цій державі», – зазначив у своєму зверненні Андрій Садовий.