«Прикраси, створені Любартом Ліщинським та Славою Салюк, спираються на українські, в першу чергу гуцульські ювелірні традиції, проте їх принада ще і в тому, що практично кожен твір є полікультурним і низки кожного намиста є містком між поколіннями та між Україною і світом», – інформують організатори.

Любарт Ліщинський – людина численних обдарувань: художник, реставратор, ювелір, актор, поет, журналіст.

Ліщинський займався реставрацією та дослідженням архітектурних пам’яток України (серед його робіт зокрема – ансамбль Бернардинського монастиря, Арсенал, Аптека-музей тощо).

З початку 90-х років митець мешкав у США де продовжував своє творче життя. Ще в Україні Любарт Ліщинський експериментував з дизайном жіночих нашийних прикрас. Згодом, вже у США, захоплення переросло у справжній творчий напрям – використовуючи матеріали різних часів та країн світу, він творив з них на чужині гуцульські зґарди. І всі нашийники, як він їх називав, з якого б матеріалу вони не були, несли у собі для нових власників спогад про Карпати і відгомін давніх поколінь України.

По смерті батька, Слава Салюк продовжила родинну справу і також зайнялась виготовленням нашийників. Свої доробки мисткиня презентує в межах виставки.