Про це інформує кореспондент Вголосу.

«Є такі поети, які просто мусять бути почутими рано чи пізно. Він не був почутим за життя, але його слухають після смерті. Я відчув якусь таку близькість з його інтонацією. Я так навіть думаю, що в житті ми могли б потоваришувати. Я просто захотів це зробити, щоб він зрадів і знав, що його слухають», – коментує сам перекладач.

Презентація відбулася о 15:00 годині і зал був буквально переповнений – глядачі стояли під стінами і сиділи, де тільки могли.

Цього разу організатори вирішили здивувати – замість стандартної читки поезії, Фразе-Фразенко декламував під музичний супровід цілого гурту.

Моррісон є кульовою фігурою для рок-музики - як лідер і вокаліст експериментального в усіх планах гурту the Doors. Специфічна, часом гіпнотизуюча, скандальна і аморальна поведінка; нове, оригінальне звучання та небанальні, екзистенційні тексти принесли цій команді шалену популярність. Саме він  увів моду на стильного, бунтівного музиканта, став секс-символом епохи та входить до горезвісного «Клубу 27».

Це найвідоміші факти про Джима, але мало хто знає, що він був надзвичайно ерудованою людиною і слава бунтівника його зовсім не приваблювала. Сам Моррісон завжди вважав себе більше поетом, ніж музикантом, але тодішня мода диктувала свої умови і Джим, щоб бути почутим, зв’язав свою творчість з музикою.

Але тексти, за свідченням багатьох критиків та самого Олександра Фразе-Фразенка, є справжніми віршами, високої художньої вартості та оригінальності, з унікальним, непересічним стилем написання та з глибокою філософською ідеєю, які просто покладені на музику. Окремі композиції The Doors часто тривали понад 20 хвилин, що досить нехарактерно для рок-музики, а текст не стільки наспівувався, скільки ритмічно проговорювався.

Книга є справді вартісним продуктом для тих, хто цікавиться сучасною поезією та самим Джимом Моррісоном, якого ставлять в один перелік з такими метрами як Артюр Рембо і Вільям Блейк.

Фото: Меліса Жаботинська