Зустрічі проходитимуть у Великодній піст, вівторок та четвер з 21 березня до 25 квітня з 12:00 до 16:00 год.

«У нас на Прикарпатті калаталки ще називали клепалом, а било в нас називається довбеньки. Це є добра традиція і добре, що люди це відроджують. Хотілось би щоб через той звук биття дерева по дереву в Великодній період, ми не тільки перенесли той сум смерті Ісуса, а й справді зустріли Його воскресіння», – зазначає Василь Яремин, художник-різьбяр, викладач художніх дисциплін художнього училища ім. Й. Станька.

В межах проекту «Дерев’яні калаталки. Відродження Великодніх традицій» відбудуться: презентація колекцій калаталок та бил, майстер-класи з виготовлення калаталок протягом Великоднього посту та представлення створених калаталок на Великодні свята 5 та 6 травня. Навчання проводитиме майстер Богдан Новак, який «відродив» традицію виготовлення калаталок і має у своїй збірці понад 20 видів таких виробів.

«Як звіздарство, так і калаткарство ми в душі привезли з собою. Ця калаталка старша від мене, її мій дідусь Семен робив. Вона натхнула мене на виготовлення і представлення таких калаталок. Від народження, а може ще й до народження Ісуса Христа, були калаталки і вони використовувалися. Саме калатання символізує три дійства: розп’яття Ісуса Христа, поховання в Великодню П’ятницю і Воскресіння, саме радісне дійство. В Великодній четвер пізно ввечері церквами відправляється служба, дзвони дзвонять і калатають калаталки», – зазначає Богдан Новик.

Захід є відкритим для всіх, участь у майстер-класах є безкоштовною. Усе необхідне для створення калаталок учасникам буде надано безпосередньо на місці проведення майстер-класу.

«Другим етапом нашого проекту будуть майстер класи, на яких пан Богдан люб’язно буде вчити нашу молодь робити дерев’яні калатала та била. І результатом цього має бути великий хід на Великдень, 5 та 6 числа, де ті калатала, напевно, утворять в нас великий такий оркестр ударних інструментів і ми покажемо молоді, який це є красивий давній прилад», – повідомляє Надія Дзвоник, завідувач етно-культурологічного відділу Музею народної архітектури і побуту «Шевченківський гай».