Біля могили музиканта у день його народження провели чин панахиди, близькі та друзі митця поклали квіти, а Львівська державна академічна хорова капела «Дударик» виконала твори композитора. 

Вшанувати пам'ять Ігоря Білозора прийшла його друга дружина Ольга та син Андрій.

«Хотів би згадати 80-ті роки...Тоді всі відчували, що Україна буде незалежною, і всі справді хотіли цього. А пісня, оцей талант від Бога, зробила велику справу. Сьогодні, коли слухаємо батькові пісні, розуміємо, наскільки вони потрібні і тепер.  От слухаю батькову «Світлицю» і думаю собі...Хлопче, де б ти не був, завжди пам'ятай: звідки ти і хто ти, де твоя країна і яка вона має бути. Коли слухаю пісню «Встань з колін, народе мій», усвідомлюю, що це був заклик ще багато років тому. І виконуємо його ми тільки тепер», - зазначив Андрій Білозір.

Музикант гурту ВІА «Ватра» Юрій Кедринський наголосив, що Ігор Білозір був справжнім патріотом України - не на словах, а на ділі.

«Слово «патріотизм» ми сьогодні просто заговорили. Іноді зовнішні атрибути, вишиванка, заклики чи прапор, кажуть суспільству, що хтось є патріотом. А от Ігор був дуже скромним. Він не любив багато говорити. Він не любив яскравих фраз. Але жодна людина не скаже, що він не був патріотом. Бо все, що він робив, як він дихав, усе його життя - це була пісня, просякнута любов'ю до Батьківщини», - зазначив Кедринський.

 

Довідка:

Ігор Білозір народився 24 березня 1955 року у Радехові на Львівщині. Навчався в Радехівській ЗОШ № 1. Перші музичні композиції І. Білозіра виконував шкільний вокально-інструментальний ансамбль, а перший професійний запис відбувся у 1969 році на Львівському радіо в передачі «Мандрівний меридіан».

Навчався у Львівському музично-педагогічному училищі та Львівській консерваторії. Стажувався у США та Канаді.

Від 1977 року — керівник ВІА «Ритми Карпат» Львівського автобусного заводу, від 1979 — художній керівник і соліст ВІА «Ватра» Львівської обласної філармонії, що виконує більшість його пісень донині.

Побитий 8 травня 2000 року у кав'ярні «Цісарська кава», що на проспекті Шевченка у Львові. Внаслідок завданих травм 28 травня 2000 року помер у лікарні. Похований у Львові на Личаківському цвинтарі (поле № 2).