На площі перед пам'ятником відбувся чин панахиди та громадське віче. Музиканти Заслуженої хорової капели «Трембіта» виконали українські пісні.

«Сьогодні ми вшановуємо пам'ять жертв політичних репресій, які загинули у минулому столітті. І сьогодні атака з боку РФ продовжується. Проте ми єдин,і як ніколи, не лише у країні, але й з усім світом. Росію визнали агресором, країною, яка окупувала Крим. Ми разом обов'язково досягнемо успіху, але ми повинні пам'ятати тих, хто ціною життя виборював і виборює нашу країну, бо лише у такий спосіб ми переможемо», – сказав під час віче заступник голови Львівської ОДА Ростислав Замлинський. 

«Прикро дивитися, що пам'ять борців за волю України, які віддавали своє життя за нас, просто отут навпроти - у тому страшному пеклі, в «Тюрмі на Лонцького», сьогодні вшановує тільки горстка людей. Ми повинні пам'ятати, що не маємо права розвивати історії, а мусимо йти послідовно», - додав голова Львівського обласного товариства політичних в’язнів і репресованих Петро Франко.

Нагадаємо, День пам'яті жертв політичних репресій відзначають щороку у третю неділю травня.

День пам'яті жертв політичних репресій встановлено згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року з метою належного вшанування пам'яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам'яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства та у зв'язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937-1938 років.

Точну кількість жертв тоталітарного режиму досі визначити неможливо. Деякі фахівці вважають, що за період від початку 20-х і до кінця 80-х років ХХ століття, тобто за час правління більшовицько-комуністичного режиму, в Україні було заарештовано майже 1,5 мільйона осіб. Велику кількість із них було розстріляно, інші пройшли тюрми, заслання, вислання, каторгу, табори, примусово побували в психіатричних закладах. Терор і репресії зачепили майже всі верстви українського населення: науковців, політиків, військових, священиків, представників культури, селянство.

Особливо жорстокі репресії чинились сталінським режимом та його провідниками в Україні у 30-х роках. Зокрема, в 1937-1938 роках в Україні було засуджено 197 617 осіб, з них до страти - 122 237 громадян. Левову частку цих вироків виносили саме «трійки» НКВС. Впродовж десятків років радянська влада ретельно приховувала сліди своїх злочинів: на місцях поховань зводилися режимні об'єкти КДБ, землю заливали бетоном, місцевість розрівнювали бульдозерами й висаджували дерева.

Один із трагічних символів тієї доби є київська Биківня – у Биківнянському лісі розташоване найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій. Тут був об'єкт спеціального призначення НКВС, де у кінці 30-х - в 40-х роках відбувалися масові захоронення розстріляних та закатованих. За даними науковців, у Биківнянському лісі поховано близько 100 тисяч репресованих комуністичною владою.