Вугілля було одним із головних джерел енергії в Нідерландах протягом століть, але з відкриттям у 1950-1960-х роках багатих родовищ газу частка вугілля в енергетичному балансі істотно впала, а старі шахти почали закривати.

Одна з таких шахт в нідерландському місті Верлен три десятиліття простояла затоплена й нікому не потрібна, поки група ентузіастів не вирішила перетворити її на екологічно чисте, економічно вигідне і до того ж невичерпне джерело теплової енергії.

Головною рушійною силою ідеї стали жінки: Ріт де Віт, заступник мера Херлі, й член муніципалітету в секторі економіки і зайнятості населення. «Мамою» всього проекту називають Демоллін-Схнейдерс, спеціаліста з енергетики.

Для реалізації плану довелося кооперувати ряд компаній і організацій не тільки з Нідерландів, але й з Великої Британії, Німеччини та Франції. Підприємство отримало назву Minewater Project. Сама назва красномовно вказує на головне багатство, яким вирішили розпорядитися партнери, – воду в старій шахті. Ні, пити її голландці не мали наміру.

Навпаки, саме ця рідина викликала занепокоєння у зв’язку з потенційною небезпекою забруднення поверхневих вод, і, в кінцевому результаті, питних джерел. А от на позитивний потенціал цієї води довший час ніхто не звертав уваги. Вперше про нього заговорила ініціатор проекту.

В рамка новоствореної програми до мережі штолень, що пролягають глибоко під поверхнею, пробурили п’ять нових свердловин (у п’яти різних місцях району), причому довели їх аж до рівня 700 метрів. Вода, що наповнює стару шахту на такій глибині, як виявилося, мала постійну температуру 32 градуси С. А це відмінне джерело енергії. Тільки потрібно було вміло ним розпорядитися.

Як же працює теплоцентраль на основі шахти? Помпи викачують воду з глибини 700 м нагору. Обсяг перекачування може досягати 80 кубометрів на годину для кожної свердловини. Не так вже й багато, якщо порівняти з досягнути ефектом. Щоправда, по дорозі ця вода встигла дещо охолонути – до 28 градусів С. Далі вона потрапляє у теплову помпу, яка відбирає з неї енергію і передає іншій воді, що «курсує» в мережі теплопостачання Херлі. Точніше, ця вода обігріває тут один район, охоплений «зеленим» проектом: всього близько 350 будівель, з яких понад 200 – житлові будинки.

Звичайно ж, на роботу теплової помпи, як і помп, що відкачують воду із шахти, потрібна електрична енергія, але її витрата – набагато менша, ніж потрібно для радіаторів центрального опалення. Жодного порушення закону збереження – «зайва енергія» забирається фактично із земних надр. «Шахтну» воду, яка віддала своє тепло, повертають назад, щоб вона встигла «помандрувати» по старій шахті й знову нагрітися. Зважаючи на колосальні обсяги води в шахті, цей кругообіг відбувається повільно. Цікаво, що влітку та сама система потенційно здатна перетворюватися на комплекс охолодження будинків.

Тільки забір води з шахти для цього потрібно буде перемкнути на значно меншу глибину (близько 250 метрів). Там вода завжди залишається прохолодною – 17 градусів С. Але ця частина проекту ще не реалізована.

Голландці не перші здогадалися використовувати водне тепло із затоплених шахт, але раніше подібні проекти були зовсім невеликими за масштабом – здатними обігрівати лише по одному будинку. Створити аналогічний комплекс, обслуговуючий великий район, – це зовсім інший рівень складності. Крім того, тішить екологічний ефект від роботу комплексу: в результаті запуску геотермальної теплоцентралі на 55% скоротилися викиди СО2 (в розрахунку на ці 350 будинків), порівняно з класичними системами опалення.

Втілений проект – не лише суто голландський. Співробітництво із фахівцями з інших країн Європи народилося неспроста: там повним-повнісінько невеликих містечок, що зазнали подібних проблем після закриття шахт. Тому ініціатори проекту мають на меті поширити свій досвід на міжнародному рівні. Зокрема, на німецький Ахен і шахтарські селища у французькій Лотарингії. В останній, до речі, окремі занедбані шахти йдуть на два кілометри під землю – легко уявити, який це геотермальний потенціал. Єдине обмеження – таке геотермальне джерело тепла здатне обігрівати лише будівлі, розташовані поруч. Для кінцевого споживача вартість геотермального джерела виходить приблизно такою ж, як і традиційних систем опалення. У чому ж перевага?

Розробники проекту пояснюють: ціни на викопне паливо постійно зростають, відповідно, підвищуються і тарифи на традиційне опалення. З геотермальним же теплом – все передбачувано і надійно. Містечко, обігріваючи себе теплом шахтної води, отримує незалежність від ситуації на світових ринках нафти і газу. Стабільність незвичайного джерела енергії – характеристика цінніша, ніж його невисока ціна.