Про це 8 квітня 2016 року повідомив народний депутат України від ВО «Свобода» Юрій Левченко.

За словами націоналіста, є чимало підозрілих фактів, що викликають обґрунтовані сумніви в законності банкрутства банку «Хрещатик». До того ж ситуація навколо краху цієї фінустанови викличе суспільне обурення, бо ляже ще одним тягарем на плечі платників податків.

«Нацбанк вирішив зарахувати «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних, однак це рішення було ухвалено після того, як низка підприємств-клієнтів банку переказали свої кошти в інші фінустанови, що призвело до банкрутства «Хрещатика». Ба більше, «Хрещатик» – це не маленький комерційний банк, банкрутство якого може пройти порівняно безболісно: з-поміж 130 українських банків за станом на 1 жовтня 2015 року він посідав 18 місце за розмірами активів.

Викликає занепокоєння, що до оголошення банкрутства «Хрещатика» компанія «Київводоканал» перейшла на обслуговування до ПАТ «Міжнародний інвестиційний банк», власником якого є чинний Президент, а загалом комунальні підприємства Києва до запровадження тимчасової адміністрації в «Хрещатику» встигли вивести з банку, за різними оцінками, від 117 мільйонів до 300 мільйонів гривень», – зазначив Юрій Левченко.

«Свободівець» також додав, що, відповідно до процедури, лист із проханням подати представників до складу ТСК уже розіслано депутатським фракціям парламенту. Якщо в передбачений законом термін таких представників не буде подано – «свободівці» зареєструють у секретаріаті ВРУ проект постанови про створення слідчої комісії без депутатів від парламентських фракцій, як це передбає регламент.

Як повідомляв «Вголос», 5 квітня Нацбанк зарахував банк «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних

Банк ввів обмеження на видачу готівки через банкомати та в касах з другої половини п'ятниці, 1 квітня, до понеділка, 4 квітня. Обмеження на зняття готівки через банкомат встановлено на рівні, еквівалентному $100 на добу.