Філософ, публіцист та політолог Ігор Лосєв пояснив, чому росіяни потребують «царя».

Про це він заявив у коментарі для ІА «Вголос».

«Річ у тім, що київський князь, князь чернігівський, князь переяславський, князь новгород-сіверський, князь галицький, князь волинський – вони були зовсім не те, що російський цар. Це були люди, яких відповідні громади так чи інакше запрошували на князювання. Ну, скажімо, ми говоримо про Майдан, а цей Майдан за часів Київської Русі називався «віче». От збиралися древні кияни на віче і вирішували, що цього князя треба запросити на князювання, а ось цього «гнати в шию». А в Росії це було неможливо. Там завжди панувала ідея божественного походження царської влади і народ взагалі ніякого відношення до призначення чи вигнання царя не мав. Тому влада князів Київської русі, Галицького-Волинської держави не була деспотичною, вона була дуже суттєво обмежена громадою та боярською аристократією і тому подібними речами. Ось у цьому і полягає різниця. Фактично, це була така ж влада, як в західноєвропейських королівствах того часу, коли король вважався лише першим серед рівних дворян шляхти і був змушений зважати і на мешканців міста, аристократів і так далі. Було чимало таких суспільних груп, які обмежували владу монарха і він був змушений з ними знаходити якийсь Modus vivendi (згоду сторін співіснувати з різними поглядами на певний об’єкт незгоди, – ред.) і якусь рівновагу», - сказав Лосєв.

Більше читайте тут: Українець і росіянин: у чому різниця?